КОМЕНТАТОР

УВАГА!

Сайт komentator.net продається. Усі подробиці на e-mail - info@komentator.net

ВТ08212018

rssfacebook_iconvkontaktetwitter-icon
Інші види спорту Волейбол Гарій ЄГІАЗАРОВ: «Зараз найважливіша задача – потрапити у фінал чемпіонату Європи»

Гарій ЄГІАЗАРОВ: «Зараз найважливіша задача – потрапити у фінал чемпіонату Європи»

Новий головний тренер жіночої збірної України Гарій ЄГІАЗАРОВ дав велике інтерв’ю прес-службі ФВУ. В ньому були порушені питання підготовки збірної, кандидатів до ії складу, поговорили і про сучасні тенденції розвитку волейболу, а також про кар’єру наставнику.



ПРИЗНАЧЕННЯ

- Гарію Шамоєвичу, розкажіть будь ласка, як відбувся Ваш прихід на посаду головного тренера жіночої збірної України?

-  Все було досить просто. Я подав документи на конкурсну комісію Міністерства, яка й визначає, хто очолюватиме команду. На засіданні комісії були заслухані виступи Андрія Васильовича та мій, після чого члени комісії у десятиденний строк визначилися із кандидатурою. У підсумку комісія вибрала мене.

- Чому ми вирішили висунути свою кандидатуру? Все ж таки багато років були без практичної роботи (з 2009 року, коли завершив роботу в «Златогорі» із Золотоноші. – прес-служба)

- Не вважаю, що відсутність практики це проблема. Адже ії наявність сама по собі не гарантує успіху. Я знаходжусь у курсі подій в українському та світовому волейболі.

- І все ж таки, яка мотивація у Вас в цьому сенсі?

-  Добитися високих результатів. У свій час я досягав зі збірної досить хороших результатів. В даному випадку хочу добитися максимального можливого, виходячи із реалій. Чемпіонами Європи, чи світу ми стати не можемо стати, адже стан нашого волейболу не самий кращий. Але хотілось би підняти рейтинг нашої збірної. У мене є знання, є досвід для цього. Тому я і вирішив висунути свою кандидатуру.

- На чому базувалася Ваша доповідь конкурсній комісії?

- На цій комісії кандидати висказують свої погляди на те, як добитися високого результату. По-перше, на мій погляд, треба спробувати в збірній всіх найсильніших гравців із тих, хто виступає за кордоном. У нас завжди все упирається у фінанси, але я озвучив цю тезу перед комісією. Легіонери необхідні для того, щоб команда потрапила на чемпіонат Європи та достойно там виступила.

- Напевно, не останню роль у виборі комісії зіграло те, що Ви виводили збірну на Олімпійські ігри?

- Можливо, але я не можу відповісти за членів комісії.  Звісно, вони вивчають резюме тренерів. У свій час я працював в Італії, коли чемпіонат цієї країни вважався найкращим у світі. Це, можливо теж зіграло свою роль.

- На мій погляд, тут виникає і етичне питання. Що я маю на увазі? На початку відбірного циклу з командою працював Андрій Романович зі своїм штабом, який досяг з командою певного результату - вивів команду у плей-офф чемпіонату Європи і тут, дещо несподівано, на середині шляху збірну очолює новий тренер…

- Засідання конкурсної комісії Міністерства мало відбуватися набагато раніше, ще до відбірних матчів. Через це, що цій захід не відбувся, команду очолював тренер, який був висунутий на цю посаду Федерацією волейболу України - Андрій Романович. Він був «виконуючим обов’язки» головного тренера збірної. Коли незабаром був призначений конкурс, я не бачив нічого такого в тому, щоб висунути свою кандидатуру на цю посаду.

- Наскільки я знаю, вже було проведено засідання тренерської комісії ФВУ…

- Так. Крім питань національної збірної, на ній були заслухані звіти тренерів юнацьких збірних, які виступали у відбірних змаганнях. Що стосується національних збірних, то був заслуханий план заходів на поточний рік.

- Що ви сказали у свої доповіді?

- Я оголосив план підготовки та запросив тренерів до тісного співробітництва.


КАНДИДАТИ

- Ви говорили про запрошення легіонерів. Чи спілкувалися Ви вже з ними?

- Спілкувався. Зараз все знаходиться в стадії переговорів. Найближчим наші легіонери повинні позначити  свою позиції щодо збірної.

- Чи спілкувалися ви з нашою титулованою зв’язуючою Ірину Жуковою, яка зараз грає в бакинській «Рабіті»?

- Так, попередня розмова вже була. В середині березня ми знатимемо нашу кадрову ситуацію, зокрема і з Іриною, адже нам потрібно подавати заявку.

- Ви вже говорили про це, чи не головна складова в цьому питанні – це фінансування, а також страхування гравців під час ігор за національну збірну. Чи готові керівні організації йти на ці розходи?

- Я підіймав це питання, але як воно вирішиться, покаже час, я не готовий відповідати за керівництво Федерації, чи профільне Міністерство. Це питання природнє. Якщо людина грає за іноземний клуб, він повинен бути застрахований, тому що через можливу травму, отриману у збірній, він втрачає працездатність у клубі, втрачає контракт, адже клуб не несе відповідальність за гравця, коли той знаходиться в розташуванні збірної. Ці питання дуже хворобливі, але їх треба вирішувати, в противному випадку важко буде чогось досягнути. Хтось може приїхати через патріотичні відчуття, хтось через добрі стосунки із тренером, але це не повинно бути принципом відносин.  Обов’язково повинно бути страхування. Якщо запрошуємо до збірної волейболістку, яка постійне живе за кордоном, то вона не повинна за свої гроші приїжджати в збірну – їй це не потрібно. Про це повинна непокоїтися держава в обличчі профільного Міністерства та національної Федерації.

- Скільки гравців увійдуть в коло кандидатів на перші офіційні матчі цього року – на матчі першого раунду відбіркового турніру чемпіонату світу, а потім і плей-офф чемпіонату Європи?

- Ми розглядаємо це питання, але кількість гравців, які увійдуть до заявочного списку обмежена. Їі склад залежатиме від того із легіонерів, хто дасть «добро» на виступ за збірну. Нагадаю, що спочатку треба подавати поширений список, а вже перед офіційним матчами визначатися із конкретною заявкою.

- Чи тримаєте вже в голові прізвища гравці, яких хотіли би залучити до лав збірної?

- Так, звісно. В це коло входять гравці з команд з тройки лідерів та «Галичанки-ТНЕУ». Прізвища, гадаю, ще рано називати. Це було б неетично.

- Чи можна зараз говорити про співвідношення в збірній гравців, які виступають в українському чемпіонаті, та гравців-легіонерів?

- Поки не готовий відповісти на це питання. Це залежатиме від того, яку кількість легіонерів нам вдасться залучити до збірної.

- Якщо про кандидатів говорити зарано, то напевно можна поговорити про цікаву молодь, яку вам вдалося вже побачити, ті, хто можливо теж може допомогти збірній?

- Про це складно зараз говорити, адже я зосередився на національній збірній. В першу чергу, нам треба говорити про потрапляння у фінальну частину чемпіонату Європи. Ми на довгі роки втратили участи у цьому змаганні – після 2003-го року Україна не потрапляла у фінал Євро вісім років.  Від цього відбувся провал. Гравцям, щоб зростати, необхідно грати на міжнародній арені. За рахунок тільки внутрішнього чемпіонату довести рівень волейболісток до доброго європейського дуже складно. Наші нинішні легіонери пройшли школу міжнародних матчів і в складі молодіжної збірної, і в складі національної команди, поруч з іменитими майстрами. І це дало свої плоди. Зараз вони грають в зарубіжних клубах, виступають в єврокубках, зокрема в Лізі чемпіонів, ті ж Жукова, Козлова, Марченко та інші волейболістки. Цей досвід на високому рівні ще більш підвищує їх майстерність.

Зараз найважливіша задача – потрапити у фінал чемпіонату Європи-2013. Молоді для зростання необхідно якомога більше грати на міжнародному рівні. Участь в чемпіонаті країни дає зростання лише до певного рівня, а в єврокубкових матчах недолік міжнародного досвіду часто-густо стає вирішальним. Я через це у свій час через пройшов. На моїх очах зростала ціла плеяда волейболісток – програючи та помиляючись, адже без цього немає шляху нагору.


ПІДГОТОВКА

- До перших матчів залишається менше трьох місяців. Як плануєте побудувати підготовку?

- Вирішено, що офіційні матчі збірної відбудуться в Луцьку. Планується, що саме в цьому місті пройдуть і учбово-тренувальні збори. Є вже попередня домовленість про це.

- На Ваш погляд, який обсяг тренувальних зборів необхідний?

- Ми обмежені в часі на підготовку, обмежені календарем. До кінця квітня триватимуть національні чемпіонати в Європі, а російський може затягнутися навіть до 15 травня. Збори розпочнуться 7 травня. У нас буде два з половиною тижня до підготовки до першого офіційного турніру – першого раунду кваліфікації до чемпіонату світу, який стартує 24 травня. В нашій групі, крім нас,  Угорщина, Албанія та Молдова. Враховуючи рівень суперників, ми розглядаємо цей турнір як етап підготовку до матчів плей-офф із Францією.

- Чи вивчали вже збірну Францію, з якою збірна України зустрінеться в плей-офф?

- Я зв’язався з італійськими тренерами – серед них у мене чимало друзів, на предмет наявності в їх картотеці матчів з участю французької команди. Зараз багато наставників з Апенинського півострову працює в національних збірних Європи. Звісно, вивчатимемо суперника дуже глибоко.

- Як це практикується в Італії, де Ви у свій час працювали…

- Так. Там багато уваги приділяється аналізу. В Італії задача головного тренера перемолоти ту інформацію, яку йому дають. Багато інформації не буває, задача ж головного тренера взяти усе найкраще. Він слухає всіх тренерів-аналітиків, які є у нього в штабі.

- А хто, до речі, увійде до Вашого тренерського штабу?

- Це питання в стадії обговорення.

- Але в ньому неодмінно буде статистик?

- Сподіваюсь. Принаймні, мені цього б дуже хотілося б. Якщо проведемо паралелі з іншими збірними, то за комплектуванням тренерського штабу дуже відстаємо.

- Але тренерські кадри у нас є…

- Кадри є, але є проблеми з фінансуванням в цьому відношенні.

- Коли наступить визначеність з тренерським штабом?

- Гадаю, що в кінці березня.

- Яким Вам бачиться тренерській штаб збірної в ідеальному варіанті?

- Головний тренер, його помічник, тренер-статистик, тренер-аналітик – людина, яка сидить за майданчиком і дає своє бачення гри на тренерський місток. Природно, повинен бути лікар, масажист та оператор. Це, звісно, в ідеалі, як буде в реальності – побачимо.

- Чи спостерігали за іграми чемпіонату України?

- Так, я слідкую за ними за допомогою Інтернету, щоправда постійно транслюються тільки матчі із Южного. Крім того, у мене є відеозаписи низки матчів чемпіонату, які я вивчаю. Природно, що найбільш цікаві матчі буду спостерігати і вживу. Обов’язково буду присутній на обох фінальних турах чемпіонату.


СТИЛЬ ГРИ

- Давайте поговоримо про стиль гри майбутньої команди. Ви будете ставити гру, виходячи із підбору гравців, чи прищеплюватиме волейболісткам своє бачення?

- За короткий період підготовки жоден тренер не візьметься прищеплювати свій стиль гри, тож і я виходитиму із того підбору гравців, який у нас буде.

- А який стиль вам по душі?

- Команда в моєму уявленні повинна мати хорошу загальну гру. Це напевно, мрія будь-якого тренера, щоб гравці вміли все: демонструвати швидкісну гру в атаці, добре захищатися та приймати.

- В якому напрямку, на Ваш погляд, розвивається сучасний волейбол?

- Наприклад, колись була тенденція в бік силової подачі – майже всі жіночі команди почали ії використовувати. Зараз багато команд відмовилися від неї, розпочавши робити тактичну подачу. Бачу прагнення жіночих команд до більш агресивної гри на сітці, що близько до чоловічого волейболу. Стали багато атакувати із задньої лінії. Якщо раніше, це частіше була парафія діагонального гравця, то сьогодні все більше атакують доігровщики, а іноді, але це, скоріш виключення, і гравці першого темпу, наприклад, волейболістка «Хіміку» Ірина Трушкіна, чи Вікторія Равва – центральна блокуюча французьких «Кан».


КАРЄРА ТА ДОСВІД

- Гарій Шамоєвичу, наприкінці бесіди розповість про свою волейбольну кар’єру?

- Народився та виріс я в Баку. Там грав, там розпочалася моя тренерська кар’єра – в команді БЗПК (Бакинський завод побутових кондиціонерів. – прес-служба). Потім у зв’язку із межнаціональним конфліктом прийшлося звідти поїхати. Далі один сезон попрацював в «Автомобілісті» з Ташкенту – це був останній чемпіонат СРСР. Після цього поступило запрошення із луганської «Іскри». Один сезон я працював другим тренером у Федора Лащонова, а потім упродовж трьох сезонів очолював команду.  За цей період ми тричі були у «Фіналі чотирьох» єврокубків – одного разу Кубку ЄКВ та двічі Ліги чемпіонів (у всі роки «Іскра» становилася третьою. – прес-служба). В 1995 році очолив збірну України, і ми відібралися Олімпійські ігри.

В 1996 року поїхав працювати до Італії. Був тренером молодіжної команди клубу «Олімпія Теодора» із Равенни - 11-разового чемпіона Італії, і став з нею переможцем чемпіонату. Потім працював аналітиком в тренерському штабі першої команди з відомим наставником Марко Бонітта, при якому жіноча збірна Італії стала чемпіоном світу 2002 року. Також був головним тренером «Олімпії Теодори».

В 2000 року знов очолив збірну України, і ми стали четвертими на чемпіонаті Європи-2001. В 2003-му Україна посіла дев’яту сходинку. Виступ порахували невдалим, хоча ми вже тоді розпочали процес омолодження команді, поруч з досвідченими волейболістками виступали гравці 1984-85 років народження. На мій погляд, перспектива у нас була дуже непогана. В сезоні-2004/05 очолював московське «Динамо», а останнім місцем роботи став «Златогор», де я відпрацював півсезону (2008/09).

- Чим займалися після цього?

- У мене було багато часу для аналізу сучасних тенденцій волейболу. Також консультував своїх учнів - тренерів, з якими я працював в дитячому напрямку розвитку «Олімпії Теодори», за який певний час відповідав.

- Тож судячи з всього скучили за активної тренерською роботою?

- Звичайно. Тому і було прийняте рішення висунути кандидатуру на пост головного тренера збірної.

- На Ваш погляд, головний тренер збірної повинен бути звільненим від клубної роботи, чи ні?

- В ідеалі, як на мене, тренер повинен бути вільний в цьому сенсі - тоді будуть зняті всі питання відносно його можливої зацікавленості в гравцях свого клубу, а разом з цим в упередженому ставленні до гравців інших команд.

У свій час мене обвинувачували в тому, що, очолюючи збірну, я працюю в чемпіонаті Італії – на той час найсильнішому. Вважаю, що для збірної від цього була тільки користь. Якщо я працюю в сильному чемпіонаті та маю можливість чомусь навчитися, щось взяти для себе із роботи інших спеціалістів, гадаю, це тільки на користь і збірній, і волейболісткам, які виступають в ії складі. Тренер завжди повинен вчитися, адже волейбол постійно змінюється.




Прес-служба ФВУ


Оригінал публікації http://www.fvu.in.ua/news/crewcollective/1262-egiazarov.html

Додати коментар


Новини партнерів