Тридцять років тому Формула 1 була зовсім іншою, досить сказати, що заявки на участь у сезоні 1989 року подала 21 команда, але італійську FIRST Racing до перегонів не допустили, тому машин залишилося 39. Це донині залишається рекордом в новітній історії чемпіонату.
При цьому позицій на стартовому полі було всього 26, і для відсіву найбільш слабких учасників застосовувалася попередня кваліфікація.
Про те, як складно доводилося гонщикам команд-аутсайдерів, тим більше недосвідченим новачкам, розповів Юрки Ярвилехто, більше відомий як Джей-Джей Лехто, що дебютував у Формулі 1 саме в 1989 році у складі неконкурентоспроможною команди Onyx.
Сезон для нього починався з Гран Прі Португалії, але фінський гонщик не зміг пройти передкваліфікацію.
«У вісім ранку машини повинні були бути готові, і протягом сесії, яка тривала одну годину, треба було постаратися пробитися в основну кваліфікаційну групу, – згадує Лехто. – Я лише сподівався, що команда встигла хоча б приблизно налаштувати машину, і я зможу показати нормальну швидкість.
Відразу виїхав на м’якій гумі, через пару кіл повернувся в бокси, ми скоригували параметри, і я знову повернувся на трасу. У той час кваліфікаційні шини витримували тільки один швидкий коло, але машина настільки погано тримала трасу, що постійно ковзала, і гума моментально почала пузиритися… На душі було дуже кепсько. Тим, хто не зміг подолати передкваліфікацію, довелося відразу збирати речі».
У підсумку передкваліфікацію не пройшли машини Onyx, Osella, Eurobrun, AGS, Coloni і обидві Zakspeed.
Втім, Лехто ще пощастило: те, як він працює на трасі, справило враження на команду, і його співпрацю з Onyx продовжилося, але в підсумку його дебют у Формулі 1 відбувся восени 1989-го на Гран Прі Іспанії. А свої перші очки Джей-Джей заробив навесні 1991-го, причому відразу за 3-е місце, хоча він тоді виступав за досить слабку Scuderia Italia. Але той подіум так і залишився єдиним таким досягненням у кар’єрі Ярвилехто.
