Китай – країна з унікальною історією. Цивілізація в Китаї зародилася близько п’яти тисяч років тому і вважається однією з найдавніших. Але якщо практично всі інші стародавні цивілізації в якийсь момент занепали і зникли, так що сучасні народи, що живуть на тій же території, з ними слабко пов’язані, то історія Китаю неперервна і триває донині.
У давнину Китай був, мабуть, самої передової цивілізацією світу. Багато технічні винаходи і наукові відкриття відбулися в Китаї на сотні років раніше, ніж у Європі. Саме там винайшли папір, порох, компас, дзвін, чавун, сталь, паперові гроші і багато, багато іншого. Саме там вперше почали друкувати книги. Саме звідти експортувалися в інший світ шовк, фарфор і чай – причому готову продукцію, а секрети їх виробництва захищали як зіницю ока.
Далеко попереду Китай був частини науки. Наприклад, негативні числа тут почали використовувати на кілька сотень років раніше, ніж у Європі. Календар з точною завдовжки року тут з’явився теж задовго до юліанського і григоріанського. А вже китайська філософія і донині користується у всьому світі величезною популярністю, хоча, скажімо, Конфуцій і Лао-цзи жили близько 2500 років тому!
Завдяки перевазі в науці і техніці, Китай значно випереджав Європу і у військовій справі. Китайські вчені винайшли стремена, сталеве зброю, арбалети, вогнепальна зброя, чавунні бомби, морські та наземні міни, розривні ядра і навіть хімічна зброя. Протягом тисячоліть китайська армія була краще озброєна, ніж будь-яка армія Старого світу.
Однак весь цей феєрверк (до речі, його теж винайшли в Китаї) наукової і технологічної думки тривав лише приблизно до кінця XI століття нашої ери. Після цього на рахунку китайських винахідників хіба що зубна щітка в кінці XV століття (втім, і до неї в Європі додумалися лише через 300 років). І в той час, як європейська цивілізація все швидше йшла вперед, китайська тупцювала на місці, а в дечому навіть почала задкувати.
Причина була в кровопролитних внутриусобных війнах і ізоляціоністської політики правлячих династій. Наприклад, китайські мореплавці ще тисячу років тому мали дуже прогресивними для свого часу судами, але діяла заборона на «самовільне мореплавство». Якби не він, то китайські мореплавці напевно добралися б до Європи набагато раніше, ніж європейські – до Китаю.
Але навіть практично зупинившись у розвитку, Китай випереджав або принаймні відповідав рівню розвитку Європи аж до XVIII століття – до початку науково-технічної революції. Однак потім Китай, зі всім своїм великим минулим і бажанням йти за «власним шляхом», всього за якихось 100 років перетворився у відсталу і слабку в економічному і військовому відношенні країну, що потрапила в залежність від Великобританії.
У XIX і першій половині XX століття Китай стрясали війни – як цивільні, так і зовнішні, з європейськими країнами і своїм одвічним ворогом і конкурентом – Японією. Так що модернізація Китаю почалася, по суті, тільки після закінчення Другої світової війни. Спочатку прийшли до влади в Китайській народній республіці, як тепер називалася держава, комуністи практично копіювали державний устрій СРСР, але в кінці 60-х ситуація почала змінюватися, Китай почав відходити від комуністичної доктрини.
Черговий виток лібералізації економіки стався наприкінці 1980-х років – влади зняли обмеження приватної власності та відкрили кордони. Завдяки дешевій робочій силі, багато світові корпорації перенесли в Китай виробництво, що поклало початок економічного буму в країні. Сьогодні Китай – одна з найбагатших держав, поступається за розмірами ВВП тільки США. Китайські корпорації, у тому числі електронні автомобільні, відіграють все більшу роль у світовій економіці.
Все це зробило появу в Китаї національного етапу Формули 1 практично неминучим. Піднебесній потрібен свій Гран Прі як символ сталися змін. Формулою 1 теж потрібна була гонка в Китаї, так як вона відкривала партнерам і спонсорам чемпіонату двері на величезний ринок.
Вже в 1990-х роках уряд Китаю почав серйозно займатися створенням національної траси для автоперегонів. У 1996 році був відкритий автодром в Чжухаї, через три роки прийняв етап чемпіонату світу FIA GT, але під вимоги Формули 1 ця траса не підходила. І в 2003 році почалося будівництво нового, грандіозного споруди – автодрому Shanghai International Circuit в Шанхаї.
Шанхай розташоване на узбережжі Східно-Китайського моря. Він був заснований в XIII столітті, і, завдяки вдалому розташуванню в дельті річки Янцзи, швидко перетворився на великий морський порт. Однак його справжній розквіт почався в 1950-х, коли він став важливим промисловим центром країни.
На сьогодні Шанхай з населенням 24 мільйони людей – найбільше місто Китаю і найбільший морський порт у світі. Це справжній фінансовий і торговий центр, де розташована досить шанована у світі Шанхайська фондова біржа. А 128-поверхова будівля Шанхайського всесвітнього фінансового центру поступається по висоті тільки вежі Бурдж-Халіфа в Дубаї.
Сьогодні Шанхай (як, втім, і весь Китай в цілому) – дивовижне поєднання ультрасучасного і архаїчного світу, багатства і бідності, капіталістичного і комуністичного ладу. Або, як це називали у нас перш, «країна контрастів».
