Льюїс Хемілтон дав інтерв’ю італійському модному журналу Style, в якому говорив не тільки про гонках, але і про своїх життєвих принципах. Зокрема, гонщик Mercedes розповів, що не боїться критики в соціальних мережах.
Льюїс Хемілтон: «Я завжди вважав, що важливо залишатися самим собою при спілкуванні з іншими людьми, і зберігати відкритість в соціальних мережах – частина цієї філософії. Я розумію, що людина в моєму становищі буде піддаватися критиці, але я знаю, що мої вболівальники завжди мене підтримають.
Думаю, традиційне уявлення про те, що означає бути мужнім» змінюється, і люди починають розуміти, що необов’язково бути непереможним. Сила – в демонстрації вашої вразливості».
Льюїс сказав кілька слів і про своїх ініціативах, спрямованих на захист навколишнього середовища: «Зміни клімату – серйозна загроза: кожен з нас повинен захистити своє майбутнє і майбутнє наступних поколінь. Говорячи таке, виступаючи у Формулі 1, я буду залучати негативний увагу, але не потрібно бути ідеальним, щоб стати частиною рішення. Будучи впливовою людиною в своїй області, я несу відповідальність за зміни у Формулі 1, а також в інших галузях, з якими пов’язаний».
На рахунку Льюїса Хемілтона вже шість чемпіонських титулів. За словами Льюїса, для подібного успіху необхідні талант, працьовитість, пристрасть і вміння справлятися з ураженнями: «Ніхто не стане гонщиком Формули 1, маючи тільки талант. Протягом сезону необхідно регулярно тренуватися, щоб підтримувати спортивну форму. Мені доводиться пілотувати машину, яка у вісім разів важчий за мене, тому такі речі, як режим дня і правильне харчування дуже важливі.
На мій погляд, люди іноді плутають агресію з пристрастю. Для досягнення успіху у Формулі 1 потрібна пристрасть і певний менталітет, щоб йти до перемог. Молоде покоління гонщиків завжди хоче кинути виклик більш досвідченим суперникам, і швидкість є ключем до успіху, але з досвідом боротися складно.
За роки кар’єри я боровся з дуже талановитими гонщиками, і боротьба з кожним з них була особливим викликом. Однак, в кінцевому рахунку, я боровся з самим собою: я – свій самий жорсткий критик.
Я завжди був пристрасним, голодним до перемоги і цілеспрямованим гонщиком. І це ніколи не зміниться. Але було б божевіллям говорити, що я нічому не навчився за ці роки. В молодості мені було складніше справлятися з невдачами, я брав їх близько до серця, що ще більше ускладнювало ситуацію. Зараз же я знаю, що поразка – це ще один шанс стати краще».
