У діалозі з Девідом Култхардом в рамках програми F1 Unscripted (що можна перевести як «розмова без підготовки») на офіційному сайті чемпіонату Ніко Росберг визнав, що неоднозначно сприйняв новину про те, що його напарником в команді Mercedes в 2010 році стане Міхаель Шумахер.
«Це був не найкращий момент, – сказав Ніко. – Я міг стати лідером заводської команди Mercedes, це мене надихало, а кандидатури Шумахера не було навіть на горизонті. Про нього взагалі ніхто не говорив, і раптом мені зателефонував Росс Браун (на той час керівник команди) і сказав: «до Речі, своїм напарником буде не Дженсон Баттон і не Нік Хайдфельд – це буде Міхаель Шумахер».
«Боже мій!» – подумав я. У голову лізли всякі божевільні думки про те, що з таким напарником у мене не буде жодного шансу, що вся команда буде налаштована проти мене, що Міхаель буде діяти тільки в своїх інтересах.
Крім того, я навіть не знав, чи я зможу виступати на його рівні, адже він – кращий гонщик всіх часів, розумієте? Чи буде у мене хоча б один шанс? Так що це був дуже непростий момент.
Міхаель – справжній майстер психологічної боротьби. За три роки, що ми були напарниками, я дуже багато чому навчився. Причому для нього це було природне поведінку, він не докладав для цього якихось особливих зусиль. Він намагався впливати на психіку суперників, а я виступав з ним в одній команді, отже був його головним конкурентом. І все це тривало з ранку до вечора.
А коли Міхаель прийняв рішення завершити кар’єру, і я збирався з полегшенням зітхнути, адже я витримав це випробування, впоравшись з найсильнішим суперником (за підсумками всіх трьох сезонів в Mercedes Росберг за очками випереджав Шумахера), я дізнаюся, що моїм новим напарником стане Льюїс Хемілтон!
Я розумів, наскільки він хороший, оскільки ми довго ганялися в картингу. Але у випадку з ним у мене не було ніякого негативного ставлення, я був готовий прийняти цей виклик, адже він вже став чемпіоном світу, а в мене на рахунку була єдина перемога.
Тобто в плані статистики ми знову були в нерівному положенні, але мені це навіть подобалося, адже я вже багато чому навчився і був готовий до суперництва з Льюїсом, тому ми з самого початку виступали приблизно на однаковому рівні.
В 2013 році, коли ми вели боротьбу тільки за перемоги в гонках, все проходило без ускладнень. Крім того, в минулому ми були кращими друзями, так що початок був нормальним, але в 2014-му ставки підвищилися. Коли мова йде про суперництво за титул, все поставлено на карту, і кожен з нас мріяв стати чемпіоном разом з Mercedes. Треба було чимось жертвувати, і дружба була принесена в жертву заради перемог в гонках.
Все починалося з малого, а перший по-справжньому яскравий епізод стався в тому сезоні в Бахрейні. Але вже тоді за лаштунками стільки всього відбувалося, і не розкажеш. Можливо, час для цих історій настане років через десять-двадцять, але в них дуже багато політики і всіляких розмов. Можу сказати одне: у психологічному плані це було дуже важко.
Але Льюїс – феноменальний гонщик. Він неймовірно здорово діє, коли боротьба йде колесо в колесо. Він чудово вміє розташовувати машину на трасі, і навіть в найгостріших ситуаціях виходило, що він не був на 100% винен. У нього багато достоїнств, але вміння так вести боротьбу – одне з головних».
