Артем Чемякін вважає, що команда у Львові буде хорошою.
Центровий БК «Політехніка-Галичина» Артем Чемякін розповів про те, як обживається у Львові та чому не перевозить до міста свій автомобіль.
Після дня відпочинку «свіжий» Артем Чемякін прямує на вечірнє тренування команди у Львові. Напередодні БК «Політехніка-Галичина» повернулася з турніру в Запоріжжі, за підсумками якого підопічні Дмитра Базелевського посіли третє місце. В останньому матчі проти «Кременя», який і подарував львів’янам «бронзу», Чемякін став одним із найрезультативніших на майданчику, здобувши 21 пункт. Центровий – один із небагатьох, хто повертався до Львова із дещо змішаними почуттями, адже залишав фактично рідні краї (народився Артем у Дніпропетровську, а минулого року виступав за «Ферро-ЗНТУ» із Запоріжжя). Втім, сьогодні всі думки гравця про «Політехніку-Галичину» та нове для себе місто – Львів.
– Як оціниш виступи «Політехніки» в Запоріжжі, – перш за все, цікавиться клубна прес-служба в Артема Чемякіна.
– Гравець із майданчика і тренер збоку бачать все по-різному. Вдалося чи не вдалося, краще запитати в тренера Дмитра Базелевського. Скажімо, коли в команду на перегляд прийшов Сергій Алфьоров, усе, здається, почало налагоджуватися.
– Попри товариський статус турніру, матч проти «Ферро» – твоєї колишньої команди – був для тебе особливим?
– Настрій на поєдинки проти команд, у складі яких колись виступав, завжди особливий. Хочеться довести собі, іншим… У першу чергу, все ж – собі. Взагалі з настроєм на поєдинки проти будь-яких команд у мене все гаразд.
– Дмитро Базелевський каже, що «Політехніка» зараз на стадії становлення. А ти вже в новому колективі освоївся?
– Тренер правий – зараз наш колектив ще формується. Нова команда, (новий) наставник. Усі звикають один до одного. І я впевнений – команда у Львові буде хороша. Зараз виходимо на кожен матч і хочемо довести, що працюємо так важко на тренуваннях недаремно. Зараз, думаю, результат не настільки важливий. Є бажання, є сили – результат буде. Поки що перші номери Панченко і Моровіч травмовані, але розмовляв з ними і, здається, відсьогодні вони вже почнуть повноцінно працювати. Перший номер – це ж фактично тренер на майданчику, він веде гру. Тому без них у Запоріжжі було дуже складно. Але ми все одно билися у всіх матчах до кінця. Щось вдалося, щось – ні, але в бажанні грати та приносити користь команді, нікому з нас не відмовиш.
– А поза важкими тренуваннями у Львові вже знайшов якісь місця для відпочинку?
– Часу на відпочинок фактично немає. Погуляв у центрі міста і все. Класне місто. Оця старовинна архітектура, люди, спокій. Відчувається, що тут справжня Європа. Театри, філармонія, багато церков різних конфесій. Я й сам, як маю вільну хвилину, обов’язково йду до храму. Тільки от часу мало. Єдиний негатив у Львові – автомобільні затори. Тут із цим неабияка проблема. Саме тому й не перевожу сюди машину. Краще поселюся десь ближче до залу та ходитиму пішки. Не люблю стояти в заторах.
