Олександр Панченко: «Розігруючий повинен так керувати грою команди, щоб вона максимально точно виконувала настанови тренера, правильно робила все, що напрацювала на тренуваннях».
Однією з найбільших проблем, з якою «Політехніка-Галичина» зіткнулася під час передсезонних зборів, стала відсутність через травми одразу двох плеймейкерів команди – Ведрана Моровіча та Олександра Панченка. Саме таким збігом обставин головний тренер львів’ян Дмитро Базелевський пояснював більшість невдач «політехів» під час тренувальних ігор. На щастя, обидва розігруючі практично повністю відновилися після ушкоджень. Моровіч розпочне заняття з командою найближчим часом, а Панченко вже повернувся до тренувань. Своїми думками напередодні сезону український плеймейкер поділився з прес-службою клубу.
– Я травмувався під час тренування, – пригадує Олександр Панченко. – Потягнув м’яз. Зробив ривок і відчув сильний біль. Приблизно в той самий час Моровіч підвернув гомілкостоп. Ці дві травми справді дуже вплинули на гру команди. Адже на першого номера покладена організація гри, плеймейкер під час матчу – ніби тренер на майданчику. Без нас команді було важко організовувати гру, керувати нею. Обов’язки розігруючого брали на себе інші гравці, але їм було незвично грати на цій позиції. Важко одразу перелаштуватися на першого номера.
– Цікаво, що свого часу ти грав у южненському «Хіміку», де виступав, а потім працював тренером нинішній наставник «Політехніки» Дмитро Базелевський. Ви знайомі ще з тих часів?
– Так, ми разом були в команді. Базелевський завершував кар’єру професійного гравця, а я – ще зовсім молодий – лише прийшов до клубу. Тоді не було дубля, тож я виступав у Вищій лізі, але мене залучали до гри основи. Я вважаю, що Дмитро Леонідович, як кажуть, відбувся як гравець. Виступав у багатьох хороших клубах, грав за національну збірну. Бачу, що в Базелевського-тренера амбіції не менші, ніж у Базелевського-гравця. І тут він теж хоче реалізувати себе, якомога більше вигравати. Мені дуже приємно працювати з людиною, яка хоче йти вперед!
– Мабуть, близьке знайомство з тренером дозволяє легше знаходити з ним спільну мову, краще його розуміти?
– Так. І це дуже важливо, адже розігруючий повинен так керувати грою команди, щоб вона максимально точно виконувала настанови тренера, правильно робила все, що напрацювала на тренуваннях. Звісно, у грі плеймейкера присутній певний момент імпровізації, але спонтанність починається тоді, коли щось не вдалося наприкінці підготованої наперед комбінації.
– Для позначення різних комбінацій плеймейкери використовують цілу систему знаків. А хто їх придумує? Невже також тренер?
– Переважно, так. Наставник пояснює, якою буде та чи інша комбінація, як називатиметься, а також – як її умовно позначатиме розігруючий.
– Якщо не секрет, скільки награних комбінацій команда має зараз у своєму арсеналі?
– Нині, коли до початку сезону залишаються лічені дні, це ще може бути якоюсь таємницею. Але вже після першої гри все стане очевидним. Ми знатимемо комбінації суперників, вони вивчать наші. Тому нічого страшного не станеться, якщо я скажу, що ми маємо 5 комбінацій. Тим більше, що справа не в їх кількості. Мені здається, можна взагалі грати однією-двома комбінаціями, якщо їх грамотно виконувати. Кожна комбінація спрямована на слабке місце суперника. Ми ж повинні акцентувати на тому, де маємо перевагу, щоб її реалізувати.
– Зараз ще не тренується Моровіч. Чи означає це, що на тебе лягає подвійне навантаження?
– Дуже сподіваюся, що Ведран повернеться до гри якомога швидше. Побачимо, як там буде. Але якщо доведеться працювати вдвічі більше, я робитиму це.
– Чи є суттєва різниця у стилях гри – твоєму і стилі Моровіча?
– Мені важко сказати. Ми ще придивляємося однин до одного, спілкуємося після тренувань, обмінюємося своїми баченнями різних ігрових ситуацій. Відповідь на запитання про різницю у стилях гри можна буде дати після початку чемпіонату.
– У сезоні 2004-2005 рр. ти вже грав за «Політехніку». Яка різниця між теперішньою командою й тодішньою?
– Тоді була зовсім інша команда, інші люди керували клубом. Мені здається, це дві різні команди. Зараз зал зовсім інший, інфраструктура, умови для гравців кращі. Все змінилося на краще!
Повна версія інтерв’ю – на офіційному сайті БК «Політехнка-Галичина».
