
До вашої уваги інтерв’ю з гравцем дублюючого складу МБК «Миколаїв» Максимом Ожеговим, який розповів клубній прес-службі про те, як складається його спортивна кар’єра.
Максиме, на даний момент ти – одним із ключових гравців дублюючого складу, але, крім цього, також граєш і за основу. І хай у тебе ще не було можливості себе проявити «на великому паркеті», чи відчуваєш ти додаткову частку відповідальності за покладені на тебе надії?
Поза всяким сумнівом. Коли граєш за основу, починаєш більше нервувати, думати… Намагаєшся не втратити м’яч, внаслідок необачності не віддати його противникові, намагаєшся зіграти максимально добре, щоб показати тренеру, на що ти здатний. Вийти на поле значно відповідальніше, тому й хвилювань більше.
Для злагодженої гри дуже важливий командний дух. Ви часто вибираєтеся з командою разом провести час?
Так! Мені здається, це дуже важливо для командної гри, тому після кожного виїзду ми ходимо кудись разом. Щоб відволіктися, обов’язково потрібна розрядка, тим більше, що ми всі добре один з одним ладнаємо.
Як пройшла остання гра на виїзді?
В Одесі ми програли 9 очок. І не те, щоб команда була сильна, просто не змогли зібратися належним чином. У третій чверті стали зоною та почали багато пропускати… Якось трохи «не зайшло».
Як минає життя поза стінами баскетбольного клубу? Навчання, наприклад?
Навчаюся на 4-му курсі нашої «Могилянки», спеціальність – «фізична реабілітація». Ще не знаю, чи буду продовжувати навчання після бакалавра, обіцяють відкрити магістратуру, але поки нічого не відомо. Одне можу сказати точно: навчання та спорт поєднати складно.
Чим у житті захоплюєшся? Яку музику слухаєш?
Спорт якийсь інший не подобається, тільки баскетбол. А музику люблю різну. Під настрій. Перед грою можна рок якийсь послухати, а щоб розслабитися, можна й «сопливеньке» щось. Серед фільмів найбільше полюбляю жахи. Комедії теж, але жахи більше. Відпочиваю найчастіше в клубах.
Яким ти бачиш своє майбутнє?
Ще не знаю, граємо, а життя своє покаже.