Микола Жук: «Очолив клуб заради емоцій, які дарує баскетбол».
Президент МБК «Миколаїв» Микола Жук розповів клубній прес-службі про те, чому погодився зайняти свою посаду, з якими труднощами йому довелося зіткнутися, а також про політику комплектації складу команди.
Миколо Васильовичу, що насамперед спонукало Вас зайняти цей пост? Адже, ставши президентом клубу, Ви взяли на себе велику відповідальність, зокрема – з організації та створення всіх необхідних для роботи умов.
Відповідальність, звичайно, велика, але не можна забувати, що це спорт, а не комерційна діяльність. Я кажу це до того, що на відміну від бізнесу, де головною метою є прибуток, основу спорту складає емоційний вектор. Саме бажання бути в центрі спортивних подій привело мене сюди. А втілювати в життя бажання вболівальників і, при цьому, бачити віддачу людей, для яких баскетбол – це невід’ємна частина життя… власне, це і є той самий емоційний заряд, заради якого я став президентом нашого клубу.
Відомо, що в міжсезоння під дуже великим питанням був факт існування клубу як такого. Чи злякало це Вас, і що було зроблено, щоб зберегти наш МБК?
Так, дійсно, загроза існування клубу була. Але все обійшлося. Ми вчасно змогли знайти спонсорів і вирішити питання складу. Не без допомоги найвищих інстанцій, звичайно (у вирішенні питання взяв участь сам Президент України), нам вдалося вивести клуб із паралізованого стану. Як ми зараз бачимо, МБК «Миколаїв» «на ходу» й готовий до подальших битв і перемог. Отже все добре.
Ви сказали, що любите спорт як такий. Чому ж обрали саме баскетбол?
Коли я навчався в університеті, то займався найрізноманітнішими видами спорту: веслуванням, волейболом, легкою атлетикою… Баскетбол приваблює людей (і мене зокрема) своєю динамікою. Особливо в нинішніх умовах. Зараз, як уже багато хто помітив, від українського баскетболу стабільності чекати не доводиться. Команда може програти 5-6 разів і потім вигравати весь сезон. У той же час, це гра психології та загального настрою. Найчастіше він має більший вплив, ніж уміння кожного окремого гравця… Останні кілька років я регулярно ходжу в «Надію» й отримую непередаване задоволення, спостерігаючи за грою.
Зовсім нещодавно до нас прийшли два нових гравця, цього разу українці. З чим пов’язаний такий вибір, і чи можна чекати подальших змін у складі команди?
Важливо, щоб у команді було якомога більше українців. Не можна купувати іноземців і триматися на плаву тільки за їх рахунок. Цим я і керувався під час оформлення контрактів з Ігорем Кривичем і Юрієм Зозулею. На мою думку, вони цілеспрямовані люди, які будуть викладатися під час гри, а їх амбіцій вистачить, щоб боротися до кінця. Слід сказати, подібної політики ми будемо дотримуватися й надалі. Миколаївський (а в подальшому й український) баскетбол повинен стати грою суто українських виконавців. Навіть, якщо іноземні гравці демонструють гарні результати.
І на закінчення: що б Ви хотіли сказати молодим уболівальникам і досвідченим фанатам МБК «Миколаїв»?
Ходіть на ігри, вболівайте й завжди дивіться тільки вперед! Це стосується не тільки баскетболу, але й життя в цілому.
Повна версія інтерв’ю – на офіційному сайті МБК «Миколаїв».
