Микола Полюляк, який уже себе заявив як один із найкращих гравців чемпіонату Суперліги серед дублюючих складів, встиг кілька разів пограти й в «основі» «Політехніки-Галичини». Сьогодні він гість прес-служби львівської команди.
– Миколо, в «дубля» «Політехніки-Галичини» сьогодні доволі хитке турнірне становище. І це після серії доволі вдалих матчів…
– Так, наше шосте місце в «турнірці» може з одного невдалого матчу трансформуватися в дуже некомфортне, навіть можна вилетіти з вісімки кращих. Щоправда, й перемога може нас вивести на вищий щабель. На превеликий жаль, ми провалили кілька дуже потрібних матчів. Програли тим суперникам, яким не мали права поступатися. Чи не найболючішою була домашня поразка від «ДніпроАЗОТа». Ми повинні були перемагати цю команду. А от остання гра на виїзді проти «Говерли»… Франківці – непоганий колектив, але їх потрібно обігрувати. Напевно, налаштувалися неналежним чином. Вийшли розслабленими. Усе це й спричинило наше падіння в турнірній таблиці.
– До речі, про «Говерлу» – у третій чверті уся львівська команда спромоглася забити лише 8 очок…
– Не хотілося б, щоб це звучало як виправдання, однак ми грали не в оптимальному складі. Не було Бандуша, який травмувався. Підвернув ногу напередодні Давидюк, який не зумів зіграти в повну силу. Та й у мене не надто «пішла» гра. Багато фолив (3 персональних зауваження у третьому періоді), надто емоційно сприймав усе, що відбувалося на майданчику. Багато не вдалося зробити з того, що було можливим і потрібним.
– У середньому ти робиш 5 підбирань за гру, що не надто властиво твоїй позиції – це така установка тренера?
– Так, це завдання Анатолія Заверікіна. У нас не вистачає «високих». На позиції «центра» один лише Антон Давидюк. Тому 3-4 гравцям доводиться відпрацьовувати під щитом.
– Цьогоріч ти тричі з’являвся в матчах за основну команду «Політехніки-Галичини». Твої результати у Суперлізі не надто вражають – чому?
– Навіть не знаю чому так виходить. За «дубль» – один із найкращих, а тут… Можливо, дається взнаки втома. Все-таки багато часу граю за молодіжний склад і потім не вистачає сил. Важко сказати. Проте, думаю, що це – психологічний фактор. Якось не вдається налаштуватися на гру. Я працюю над цим і буду намагатися довести тренерам, що вони недаремно мене запрошують в «основу». Потрібно трішки «підтягнути» фізичний стан, додати упевненості в своїх силах. Тоді все вийде.
– Можеш назвати найвдаліший і найгірший матчі в цьому сезоні?
– Найгірший – це проти «ДніпроАЗОТу». А найкраще ми зіграли проти «Азовмашу» та БК «Київ». Проти такого суперника, як «вовки» завжди вища мотивація. Там багато хлопців, у яких є достатній досвід виступів за основну команду, тому хочеться довести, що ти спроможний протистояти такому колективу. Ось і наступний матч, який відбудеться в столиці проти БК «Київ» буде дуже цікавим. Сподіваємося, що уже зможуть допомогти команді Давидюк та Бандуш, от тоді й побачимо хто і на що здатний. Попереду ще багато матчів – будемо боротися.
– На твою думку, яке місце до снаги зайняти «дублю» львівської команди?
– Думаю, ми можемо поборотися за медалі. У нас доволі хороша команда зібралася. Ми – зможемо!
Оригінал публікації http://www.politehgalychyna.com.ua/posts/view/2262
