Американська легіонерка національної жіночої збірної України Д’Андра Мосс, яка перебуває на перегляді на зборах команди, поділилася своїми першими враженнями від перебування у новій обстановці, у новій країні, у новому колективі.
– Як ти дізналася, що збірна України з баскетболу шукає гравця для підсилення складу?
– Я товаришую з Олесею Малашенко і вона мені розповідала про те, що збірна України шукає можливість підсилитися. Я знаю, що чимало американок грають у Європі, є натуралізованими і успішно виступають, приносять користь своїм командам. Я теж хочу бути корисною збірній України.
– Ти дивилася матчі збірної України у кваліфікації ЄвроБаскету?
– У мене не було можливості в Америці дивитися ці матчі, але статистику цих ігор я аналізувала. Я дуже добре пам’ятаю, як хвилювалася перед грою з Сербією Олеся, коли я з нею спілкувалася. Я її заспокоювала – не хвилюйся, усе буде добре. Підтримувала її.
– Де ти так добре навчилася грати у баскетбол?
– Я вчилася у коледжі у Вірджинії і там грала. Гравці Фенербахче теж вчилися у цьому коледжі. (Д’Андра нині грає у Туреччині, як і Олеся Малашенко – ред.).
– Яким був твій шлях з Америки до Європи?
– Після випуску з коледжу мене не задрафтували до WNBA. Агент запропонував грати у Фінляндії, це була моя перша європейська країна, а зараз виступаю у Туреччині.
– Є інформація, що ти була у розширеному списку збірної США. Дійсно так?
– Мені хотілося б у ньому бути, але я про це не знаю (сміється – ред.). Там є свої особливості, дуже складно потрапити до цього списку.
– Треба мати знайомства?
– Так, але важливіше мати ім’я. Якщо маєш ім’я, на тебе дивляться по-іншому.
– Ти три дні у Києві, і виглядаєш такою свіжою, немов і не було тривалого перельоту.
– Насправді я втомилася. Вчора після тренування прийшла до кімнати і відчула це. Але мені дуже подобаються навантаження. Хотілося б більше, але бракує гри з першими гравцями основи. (лідер збірної України Аліна Ягупова проходить відновлювальні процедури і через пошкодження не може брати участь у тренувальному процесі – ред.).
– Які перші враження від України?
– Від Києва? Я хочу його побачити більше, насолодитися ним. У перший день, коли прилетіла, був дощ, це трохи не моя погода, але потім вийшло сонце, і стало набагато комфортніше, майже як у Майямі (сміється – ред.) Напередодні я з Олесею (Малашенко – ред.) виїзджала у місто, вона мені трохи щось спробувала показати у Києві. Є відчуття європейського міста. Я грала у багатьох країнах Європи, знаю, про що кажу.
– Який твій головний мотив грати за Україну?
– Пишатися тим, що граєш за збірну. Бути частиною команди, відчувати, що я одна з тих, хто захищає інтереси країни. Я не грала в основі збірної США, тому не можу сказати більш точно.
– Є інформація, що ти не висувала значних фінансових вимог.
– У мене взагалі нема фінансових вимог. Зіроу доларс. Я тут не за гроші.
– Як тебе прийняли у команді?
– Дуже добре прийняли. Дівчата відкриті, з ними просто спілкуватися. Гарний гумор присутній – можемо пожартувати. Розмовляю з дівчатами англійською, вони її добре знають.
