SPORTARENA.com
…
Головний тренер студентської збірної країни – про результати команди і її перспективи.
SPORTARENA.com
В Україні баскетбол 3х3 стає все популярнішим. Причому основними успіхами нас тішать жіночі команди. Збірна України вже брала медалі чемпіонатів світу та Європи, а навесні може отримати право виступити на Іграх в Токіо. Нагадаємо, що наша країна з 2004 року не була представлена на Олімпіаді в ігрових видах спорту.
Правда, за останні два роки збірна України зменшила обороти, посіла лише 14 місце на чемпіонаті світу і восьме на чемпіонаті Європи, зовсім проваливши Світову жіночу Лігу 3х3. Зате вдало виступає студентська збірна, яка виграла Євро-2019, а нещодавно повернулася з Китаю, де зайняла 5 місце на Кубку світу. Про ці успіхи нам розповів головний тренер команди Юрій Процюк.
— Насамперед, хочу привітати вас з 5-м місцем на студентському Кубку Світу. Як ви самі оцінюєте результат?
— Ще влітку ми на змаганнях у Португалії стали чемпіонами Європи серед студентських команд. Тим самим, отримавши право виступати на світовій першості. Але тоді вікове обмеження для студентів було 30 років. Тому у нас ще виступали Оля Сивакова, Олеся Малашенко, Тетяна Юркевичус і Вероніка Космач. А ось в Китай на Кубок світу ми вже змогли повезти тільки Вероніку, оскільки віковий ценз знизили до 25 років. Розраховували на те, що з нами ще поїде і Тетяна. Але вона підписала контракт з угорським клубом, і обставини склалися так, що ми не змогли залучити.
У Китаї у складі збірної виступали Вероніка Космач, Анастасія Сидорак і Дарина Дубровська — все з моєї команди Франківськ ПНУ. Могла бути в команді і Вікторія Кондусь, але в підсумку вона вирушила на підготовку до національної збірної 5х5. Дуже розраховували і на Ганну Гвичиани, однак організатори в останній момент її відмовилися включати в заявку.
Зрозуміло, що грати втрьох, без замін, було важко. Також ми були наймолодшою командою (дівчат 18-20 років). І те, що фінішували п’ятими, можна вважати певним досягненням. Ми впевнено виграли у всіх у групі, в тому числі і в Австралії та Угорщині — досить сильних країн в баскетбол 3х3. А в чвертьфіналі, в матчі з командою Ірану вже не вистачило сил. Ми поступилися мінімально — 10:11. Але треба віддати належне нашим дівчатам. Вони боролися до останнього і отримали корисний досвід. Так що зміна підростає, саме це покоління повинно підсилити збірну України для участі в Олімпіадах 2024 і 2028 рр ..
— Формат 3х3 в баскетболі стає все більш популярним. У чому його родзинка?
— Коли я починав займатися баскетболом 3х3, а це було ще в 2013-му році (БК «Франківськ» став чемпіоном країни – прим.Ред.), до цього виду спорту ставилися скептично. Навіть самі гравці. Це був якоюсь мірою streetball. Але він з кожним роком він все більше утверджується. У 2014-му, коли я очолював збірну України, наша національна команда у складі Аліни Ягуповой, Олі Сіваковою і Оксани Рысиной перемогла чемпіона Європи — Францію. Тим самим ми кваліфікувалися на Євро і на перші Європейські ігри. стало ключовою подією для баскетболу 3х3 в Україні. Ставлення до виду спорту змінилося, завдяки цій історичній перемозі.
У фінальній частині Європейських ігор у Баку в 2015 році склад дещо оновився. На провідні ролі вийшли вже Ганна Зарицька (Рулева), Христина Мацко (Філевич), Оля Мазниченко. Ми посіли друге місце. Таких результатів в ігрових олімпійських видах спорту у нас не було давно. Це певною мірою можна порівняти з третім місцем нашої збірної з гандболу на Олімпіаді в Афінах в 2004 році.
Приємно, що на дівчат звернули увагу, був прийом у Президента країни, вони отримали нагороди, побачивши, що за виконану роботу і завойовані медалі можна отримувати певну винагороду. Дівчата це заслужили.
У 2016-му році, на чемпіонаті світу в Китаї ми завоювали срібні медалі, випередивши навіть збірну США і перемігши у чвертьфіналі Францію, а в півфіналі – Іспанію. На жаль, поступилися в фіналі Чехії, але все ще попереду.
У 2017-му у нас було третє місце на чемпіонаті світу. У матчі за бронзу ми обіграли Нідерланди. Причому, досить спірний епізод трапився у півфіналі з Угорщиною, коли судді витягли наших суперниць у фінал. Той матч досі обговорюється.
За чотири роки, коли я очолював збірну, ми досягли неймовірного прогресу. Почали з останнього місця в рейтингу команд Європи, а змогли стати другими в світі, і постійно поверталися з медалями. Але в глибині душі мріяли про Олімпіаду-2020.
— У вашій студентської збірної також переможні традиції.
— В 2017 і 2019 роках ми вигравали чемпіонати Європи. В 2018-м — стали другими на чемпіонаті світу. Тобто кожен рік ми з нагородами.
— У березні відбудеться кваліфікація на Олімпійські ігри в Індії. До цього ще далеко, але зараз можна щось сказати про суперників збірної України?
— Звичайно, це будуть не ті команди, з якими студентська збірна недавно грала в Китаї. Маю на увазі Австралію та Іран. Але ці суперники мені знайомі: в 2017-му році на чемпіонаті світу ми були в групі з Японією і Австралією. Австралійок ми взагалі перемогли — 21:12, а Японію — 15:9, не залишивши їм жодного шансу. Учасниками тих матчів були Ганна Зарицька (Рулева), Дар’я Завидна і Христина Філевич (Мацько), Оксана Молів (Кисильова). Ті, хто зараз є основою національної збірної 3х3.
Зараз Японія і Австралія вже сильніше, це одні з фаворитів кваліфікації. Ці країни останні два роки стрімко розвиваються в плані баскетболу 3х3. Туркменістан і Іран для нас, вважаю — суперники.
Чи ми можемо пробитися на Ігри? Шанси є. Потрібно обов’язково перемагати Австралію або Японію. Адже з групи у чвертьфінал виходять дві команди. Там Україну буде чекати, швидше за все, Чехія та Італія. Їх ми також повинні обіграти. Це не Канада чи Іспанія, які якимось дивом не пробилися в кваліфікаційний турнір.
Ситуація для нас сприятлива. США і Франція в іншій підгрупі, і ми до півфіналу не перетнемося. Нам же, нагадаю, потрібно опинитися в трійці кращих.
Бачу зелене світло на Олімпіаду для України. Туди за рейтингом вже потрапили такі команди як Румунія і Монголія. Тому наша команда реально може претендувати на медалі. Є дуже хороші шанси. Сподіваюся, що наші мрії з дівчатами таки здійсняться!
