Рімантас Ендріяйтіс, Валентин Воронін та Вілліус Габшис коментують поєдинок.
Рімантас Ендріяйтіс (головний тренер "Сумихімпрому"):
Ми готувалися до гри, аналізували. Але гравці на початку гри були скуті, мляві. Потім, коли ми пресингували, скутість пройшла, почали грати так, як можуть – і ви бачили, вони тоді добре грають. А початок провалили – позначилася нервова напруга. Одні й ті ж гравці на початку матчу і в кінцівці – як інші люди. Як почали і Кривич, і Коженець? Часом здавалося, що на майданчику не було Кривича чи Буцького. А потім вже розігралися.
Треба було витримати нервову напругу. На початку ні я, ні глядачі не могли впізнати гравців, а потім, через 10-15 хвилин, вони стали такими, якими повинні були бути. Позначилася відсутність великого досвіду ігор плей-офф, коли вище і рівень, і напруга.
Як тренер я можу сказати, що гравці старалися, могли виграти. У якийсь момент не забили потрібні фоли. Загалом, я до хлопців не можу мати якихось претензій. Початок провалили, але старалися.
Зараз я закінчив свій контракт. Поки що сам не знаю, де я почну працювати.
Валентин Воронін (головний тренер "Політехніки-Галичини"):
У цій парі плей-офф, як на мене, були приблизно рівні команди. Але ми в останньому турі регулярного чемпіонату виконали своє завдання, тому починали серію вдома. І виграючи 2:0, я приблизно знав, що позавчора буде така гра. Я там вже випускав на майданчик гравців, які сьогодні взагалі не виходили. Було ясно: Суми програли 2 гри, команда хороша, удома вони при своїх глядачах обов’язково "видадуть" і, природно, у першу гру. Наша ставка була на другу. Усе ніби виконали, але в якийсь момент, напевно, стомилися, а в сумчан з’явилося друге дихання, і вони пішли вперед. А в принципі, я думаю, і глядачам, ну і мені, чесно кажучи, гра сподобалася. Звичайно, вона була нервовою для тренера. Але гра бійцівська, бойова.
Я ставив завдання, щоб бігали за Кривичем, за американцем – завдання виконали. Але, на жаль, суперник в останній чверті спіймав кураж, і тут вже успіх був на нашій стороні. Тактика фолів на останніх секундах була правильною. І навіть якщо б Ростік забив два, ми забиваємо у відповідь, у підсумку додаткова п’ятихвилинка. Погано лише, що забагато фолів у моїх гравців, гравці основи могли цю п’ятихвилинку не дограти.
У Сумах дуже гарна команда. Мені подобаються і місцеві хлопці, і ті, кого запрошують в клуб. Ну, так вийшло, що нам більше поталанило. Сумчани самі винні, в останньому турі не треба було програвати. Ми ж в Черкасах виграли – ось така ж була гра, лише трохи трохи легша. А Суми чомусь програли "Будівельнику". Тим паче, що киянам вже начебто нічого не треба було.
Дуже прикро, звичайно, програвати одне очко. Тобто легше програти так, як ми позавчора програли – програли, ну й програли, і нічого говорити. Шеф дзвонить, питає, як виглядали. А як? Ніяк!
Вілліус Габшис (форвард "Сумихімпрому"):
Прикро програвати одне очко, тим більше вдома. Першу чверть погано зіграли, відпустили трохи. Потім прагнули наздогнати, наздогнали і навіть вигравали два очки, просто кінцівку треба було спокійніше зіграти.
