Відомий український центровий Володимир Гуртовий уклав угоду з баскетбольним клубом «Одеса». Про нову сторінку у спортивній біографії дворазовий чемпіон України розповів в інтерв’ю turnir.com.ua.
Як виник варіант з “Одесою»? Чи були інші пропозиції?
Після того, як львівська «Політехніка-Галичина» відмовилася від моїх послуг, я отримав багато пропозицій. Мені пропонували роботу в чеських та польських командах. Я ці варіанти навіть не розглядав, бо не хотів прощатися зі сім’єю. Ну а за кордон їхати із сім’єю не хотілося, адже восьмирічний син навчається в нашій школі. Не бракувало запрошень від українських клубів. Та я обрав Одесу.
Чим саме привабила вас ця пропозиція?
По-перше, тренером-консультантом одеського клубу став Валентин Воронін, з яким я два роки поспіль плідно співпрацював. По-друге, мені показали список гравців, які виступатимуть у команді. У ньому є сильні гравці з Литви та Сербії, а також перспективні українці. Такий підбір виконавців мене влаштував. Ну й Одеса як місто мені імпонує. Цього тижня три дні повалялися зі сім’єю на місцевому пляжі. Радий, що сюди потрапив.
Вам озвучили завдання на сезон?
Так, ми повинні пробитися у плей-оф. Буде цікавіше змагатися, адже в новому сезоні виступатиме аж 16 команд.
Яка ж основна причина того, що ви не продовжили співпрацю з львівською «Політехнікою-Галичиною»?
По завершенні сезону ми з керівництвом клубу погодили всі умови і я мав продовжити виступ у складі «політехніків». Та коли прийшов новий тренер, він чомусь не бачив мене у своєму складі. Нова мітла мете по-новому. Мені видається, що на моє місце прийдуть сербські баскетболісти, яких протягне до себе тренер. Нехай вони не будуть сильніші за Гуртового, але вони будуть своїми. Та я не пропав без Львова. Вже 15 серпня починаю тренувальний процес в Одесі.
У середу збірна України зіграє матч в Угорщині. Чого очікуєте від першої відповідальної гри?
Недавно зловив себе на думці, що я все-таки патріот. Незважаючи на все, я вболіваю за рідну збірну.
Що ви маєте на увазі під висловлюванням «незважаючи на все»?
Команда не в оптимальному складі, без провідних гравців, хлопці молоді та недосвідчені. Все одно хочеться, щоб вони перемогли і показали свої вміння.
Ви ще мрієте колись одягнути синьо-жовту майку?
Якщо чесно, то ні. Це невдячний труд. Колись я був молодий і працював на ентузіазмі. Зараз я такого бажання не маю.
За матчі за збірну не платять грошей?
Ні, не платять.
Зовсім не платять чи платять копійки?
Можливо, комусь платять, але мені нічого не платили.
