Цю людину ототожнюють, як з івано-франківським баскетболом, так і з львівським. Свого часу Олег Володимирович Пелех багато років віддав львівській «Політехніці», як гравец…
Цю людину ототожнюють, як з івано-франківським баскетболом, так і з львівським. Свого часу Олег Володимирович Пелех багато років віддав львівській «Політехніці», як гравець, а згодом івано-франківській «Говерлі», як тренер та людина, яка всією душею вболіває, переживає та й просто живе цим захоплюючим видом спорту. Напередодні старту у новому сезоні проти своєї колишньої команди ми зустрілися із тренером «Політехніки-Галичини» та поспілкувалися про завдання «політехів» на сезон, нову команду, стартову гру проти «Говерли» та й загалом про чемпіонат Суперліги.
Я радий, що Павло Рєвзін перейшов до нас
– Пане Олегу, Ви тривалий час працювали в структурі івано-франківської “Говерли” (і у статусі головного тренера, і на посаді генерального директора), які емоції у вас перед матчем-відкриття нового сезону Суперліги “Говерла” – “Політехніка-Галичина”?
– Перед цим матчем у мене емоції якісь двоякі. Так у моєму житті склалося, що з «Політехнікою» я пройшов, як гравець від другої ліги до Суперліги, був першим капітаном команди. А там – у Івано-Франківську – цю дорогу пройшов у якості тренера, директора команди «Говерла». Тому, враження та емоції у мене, звичайно, двоякі. Думаю, що душа поки що все-таки ще більше там, ніяк не може відсторонитися від «Говерли». Насамперед тому, що там все зроблено своїми руками: від найменшого і до найбільшого. Від дизайну та кольору форми «Говерли» і до боротьби за той зал, в якому грає команда, тобто про підписання того контракту про зал. Але не дивлячись на це я розумію, що треба рухатися далі, як би там не склалося, треба працювати зараз тут і допомогти львівській «Політехніці-Галичині» потрапити в єврокубки та зробити хорошу команду тут у Львові.
– Як вважаєте за підбором баскетболістів рівень команд Суперліги сильніший у порівнянні з минулим сезоном?
– Зараз про це важко ще говорити (розмова відбулася напередодні матчу «Говерла» – «Політехніка-Галичина». – Авт.). Про це можна буде сказати через місяць. В принципі всіх сильних гравців зберегли. «Азовмаш» та БК «Донецьк» трансферний ринок трішки «підірвали» своїми гучними придбаннями.
– А що скажете про «Кривбасбаскет» проти якого «Політехніка-Галичина» грала на недавньому турнірі «Кубок Галичини-2010»?
– У них дуже досвідчений тренер Звєздан Мітровіч. Наприклад, у грі проти нас за «Кривбасбаскет» не грало фактично три їхні основні гравці. Ми раді, що ми перемогли на турнірі «Кубок Галичини», але ми на цьому не зациклюємося, бо ця гра проти них – це не показник. Це просто Кривий Ріг «затемнився» та не хотів відкривати так би мовити всі карти своєї гри.
– З «Говерли» у складі львів’ян виступатиме Павло Рєвзін. А ще когось із сильних гравців франківців можливо було переманити?
– Павло (усміхається, – примітка автора) колись виступав в Миколаєві у Володимира Поляха, який працював з ними.
– І все ж таки погодьтесь, що «кота в мішку» не запрошували?
– Розумієте Павло там важко дуже входив в сезон. Він там місяць засвітився, а потім все. У нього не пішли ігри і йому там дуже важко було і ментально. Лише наприкінці сезону він видав дуже гарні ігри. У «Говерлі» з ним працював я, а у МБК «Миколаєві» Полях, то зрозуміло, що після закінчення сезону ми переговорили з ним і він погодився. Я радий, бо це – гравець хорошого рівня. Тим паче він тут взяв на себе дуже хороші функції: він і організовує команду. Він, Богданов, Зубрицький. Він має бойовий характер, ніколи не здається.
– “Політехніка-Галичина” досить плідно попрацювала на трансферному ринку. А чи є ще якісь позиції, які плануєте підсилити? Запитую з натяком на центрового, адже за великим рахунком в команді лише Скот Морісон єдиний чистий центровий…
– Звісно, що всі це розуміють. Ми шукаємо за гравцями цієї позиції. Але зараз ми ще поки що немаємо дозволу від керівництва БК «Політехніка-Галичина» його брати. Звісно, що дивлячись яких центрових беруть зараз інші видно, що поки що нема на ринку хорошого «п’ятого», який би зараз допоміг Морісону. Зрозуміло, що Морісон – це дуже гарне придбання для нашого клубу. Але для цього треба зіграти в офіційних іграх, подивитися по них, які позиції ще потребують підсилення.
– Нещодавно ваша команда перемогла на “Кубку Галичини”. Окрім цього у міжсезоння ваш клуб дуже багато матчів виграв і лише в одному зазнав поразки. Як Ви вважаєте перед стартом сезону ці вдалі виступи додадуть упевненості, чи навпаки розхолодять команду?
– Справді у нас так вийшо, що ми в Прибалтиці п’ять матчів виграли.Згодом поїхали на турнір, де в Польщі першу гру програли, а потім дві виграли. Повернувшись до Львова на домашньому турнірі «Кубок Галичини-2010» у першому матчі програли, а потім у двох наступних іграх перемогли і у підсумку стали переможцями цього турніру. Відзначу, що у нас команда молода, на 80 відсотків нова, амбіційна. Хлопці хочуть перемагати. Однак, не думаю, що зразу буде все вдаватися. Гадаю для того аби краще зігратися та відчути одне одного їм ще буде потрібен час. Хотілося, щоб я у цьому плані помилявся, але все-таки час потрібен для того, аби набити якісь «шишки», аби зрозуміти, що їм потрібно. Молодим це й властиво, що одна гра хороша, а потім вони розслабляються. Звичайно, що ми пробуємо їх тримати нормально. У порівнянні з минулим сезоном, який ми застали в команді не було такої гарної атмосфери, яка є тепер серед гравців. А в гарній атмосфері гравці себе зовсім по-іншому відчувають.
Потенціал у цього колективу є великий
– Назвіть п’ятірку команд, які на Ваш погляд, боротимуться цього сезону за медалі чемпіонату Суперліги?
– Зарано про це ще говорити. Але по придбаннях дуже потужно виглядають «Будівельник», «Азовмаш», БК «Донецьк». «Ферро» не девлячись на те, що втратило Томаса теж буде високо, та й «Кривбасбаскет» та «Дніпро» виглядають потужно.
– Які завдання стоять перед командою на сезон?
– Після провалу в попередньому таких аж захмарних завдань немає. Звичайно, що першочергове завдання – це потрапляння в плей-офф. Хоча, зрозуміло, що плей-офф – це практично для всіх команд Суперліги є завданням. Мені особисто вже хочеться єврокубків, щоб «Політехніка-Галичина» могла пробитися в єврокубкові баталії. Я коли йшов працювати в «Політехніку-Галичину», то відразу сказав почесному президенту «Політехніки-Галичини», що йду і впевнений в тому, що наступного сезону ми будемо грати в єврокубках, що ми виборемо в чемпіонаті високе місце. У Львові дуже великий потенціал, просто його треба реалізувати, а на цю реалізацію необхідно трішки часу.
48 ігор – це дуже багато
– В п’ятірку кращих команд до снаги потрапити?
– Зараз ще важко казати. У наших хлопців за умови, якщо вони будуть демонструвати ту гру, яку можуть та вміють грати потрапити і в трійку. Але є й можливість не потрапити й до вісімки… Розумієте цей сезон буде дуже важким. 48 ігор – це дуже багато. Виснажливі переїзди та й емоційно важко.
– Порівняйте ту «Говерлу», яку тренували Ви колись і теперішню «Політехніку-Галичину»?
– Там, в «Говерлі», ми підібрали гравців таким чином, що там були індивідуальності, які згодом стали легендами івано-франківського баскетболу – Спаркс, Теккер. А тут у Львові ми зробили команду більш командного плану, яка демонструє командну гру. У нас були матчі, в яких шість-сім гравців набирали більше десяти очок.
– «Політехніка-Галичина» стартує трьома матчами на виїзді. У психологічному плані – це добре, чи погано для команди?
– Швидше за все з психологічної сторони – це плюс. Передусім тому, що команда молода, вдома на неї давить цей старт. Цікаво, що ми стартуємо двома іграми проти «Говерли» та МБК «Миколаїв». Полях 21 рік працював в Миколаєві, а Пелех дуже довго працював в Івано-Франківську. Так навіть книгу не придумаєш написати, як воно буває в житті.
Мстислав Коцький-Боб’як, прес-служба БК «Політехніки-Галичини»
Джерело: БК Політехніка-Галичина
