Дублюючий склад БК «Донецьк», як і раніше, лідирує в турнірі молодіжних складів, тож у Фінал восьми команда, швидше за все, потрапить саме з першого місця. Однак першого суперника по вирішальному раунду поки назвати важко, а після матчу із львівською «Політехнікою» прес-служба БК «Донецьк» поставила кілька запитань наставнику юних «тигрів» Валерію Плеханову.
Валерію Миколайовичу, в останньому матчі Ваші підопічні знову здобули переконливу перемогу – невелика ігрова криза в минулому?
Дана гра розглядалася з двох точок зору. По-перше, потрібно було повернути віру в себе, адже після поразок і невиразної гри з «Говерлою» окремі гравці втратили впевненість. Тоді команда опинилася в невеликій моральній ямі, але сьогоднішній матч показав, що ми на вірному шляху, по самовіддачі та бажанню немає жодної претензії, а емоційно були, як кажуть, на коні. Так, намагалися дещо прискорити гру, і через це було трохи більше, ніж хотілося, помилок, але моральний підйом повернути вдалося, так що з першим завданням упоралися. Другим завданням ставив економію сил, адже вже в понеділок нам грати проти найбільш принципового суперника – запорізького «Ферро». Вважаю, що з цим завданням ми також упоралися, адже весь другий тайм грав комбінований склад. Основні гравці трохи відпочили, приємно, що абсолютно всі дванадцять чоловік пішли з майданчика з набраними очками. Не вдалися окремі заготовки, але це деталі – будемо працювати, а в цілому команда бігла. Сподіваюся, що кінцівку чемпіонату ми не змажемо, а проведемо на такій високій ноті.
Чим узагалі був викликаний цей спад, що вилився у дві поразки поспіль?
Думаю, що, в першу чергу, надмірно значною кількістю переїздів. Розумієте, грати весь сезон на виїзді вкрай складно. До маріупольського майданчика нам діставатися як мінімум дві години. Наприклад, у суботу хлопці прокидалися о 6.30 ранку, щоб не запізнитися на гру. Природно, це не сприяє емоційним сплескам, а ось утома накопичилася. Плюс проти лідера всі налаштовуються та грають із подвійною енергією. Якщо від «Хіміка» очікували неприємностей і самі не показали гідного баскетболу, то проти «Азовмашу», в першу чергу, ми зіграли відверто слабко. У цих матчах не було іскорки й запалу, а суперник зумів скористатися нашими проблемами. Це свідчить про те, що у Фіналі восьми прохідних матчів не буде, так що вже у чвертьфіналі готуємося до бою, і кінцівку чемпіонату хочеться провести добре. Коли дізнаємося точні дати проведення Фіналу восьми, почнемо планомірно до нього готуватися.
До речі, на проведення даного турніру претендують Київ і Дніпропетровськ. Для Вас яке місто краще?
Чесно кажучи, мені байдуже. Питання ж не «де грати», а «як грати». Якщо говорити суб’єктивно, я б хотів грати у Києві, але не тому що я не люблю Дніпропетровськ. У столиці більше друзів, більше можливостей показати хлопців перед тренерами збірних – у нас три кандидати на потрапляння в молодіжну команду. До того ж, частина сьогоднішнього складу дубля «Донецька» готує себе до ігор за перші команди в наступному сезоні. Думаю, в Києві у них більше шансів себе проявити. Втім, я не проти Дніпропетровська, головне – добре грати.
