Завершивши регулярний чемпіонат Суперліги на другому місці, «Будівельник» готується до чвертьфінальної серії проти старих знайомих із «Дніпра». Ну а поки що один зі стовпів захисту «будівельників» Денис Лукашов ділиться з клубною прес-службою власними думками про виступ команди в «регулярці», а також розповідає про те, що сезон приніс особисто йому.
Денисе, як можеш підсумувати виступ команди в регулярному чемпіонаті?
Шкода, що все вирішувалося в останньому для нас виїзному матчі на майданчику «Донецька», нашого прямого конкурента за перше місце. Важко було протягом сезону йти рівно. Внаслідок складного графіка ми припустилися кількох необов’язкових поразок, як, наприклад, від «Києва» й «Галичини»…
І все-таки, чому поступилися «Донецьку» в останньому матчі?
Ми непогано провели першу половину матчу, а в другій «тигри» трохи перебудували захист. Спочатку ми більшу частину очок набирали в трисекундній зоні, а після великої перерви почали більше атакувати з середньої та дальньої дистанції, тому що «Донецьк» закрив «фарбу» й було важко довести туди м’яч. Ми почали гру під свою диктовку, а потім стали пропускати легкі м’ячі та проходи суперника. Тому результат такий. Якщо говорити про моральний настрій, то він не відіграв важливої ролі, ми просто тактично не змогли пристосуватися до гри, яку запропонував «Донецьк».
Навіть далеко від дому вас підтримували фанати…
Чесно кажучи, хлопців було погано чути. Але всі ми знали, що вони там присутні й підтримують нас. У «Будівельника» дуже гучний фан-сектор, його чути в будь-якому місті, але через те, що в Донецьку великий зал, звук погано долинав до нас. Основну увагу на фанатів я звернув після матчу, коли, незважаючи на програш команди, хлопці продовжували нас підтримувати, це було дуже приємно. Ми дуже вдячні фан-сектору «Будівельника» за те, що вони приїхали до Донецька та не залишили нас у таку відповідальну мить.
Як оцінюєш виступ «Будівельника» в єврокубках?
Я вважаю, що для першого сезону виступів на такому рівні це непоганий результат. Ми просто йшли вперед, намагаючись виграти кожен окремо взятий матч. Були й не дуже вдалі ігри, але загалом виступ на групових етапах вдався. Коли дійшли до «Кахасоля», розуміли всю серйозність цього протистояння. В першій зустрічі основну частину очок програли в останній чверті, а впродовж гри поступалися всього трьома пунктами. У другому поєдинку, вдома, точилася справжня боротьба. Ми самі не повірили, що можемо відіграти 18 очок. Саме ця невпевненість призвела до того, що перемогли з мінімальною різницею. Незважаючи на результат, українська команда вперше так далеко просувається в цьому турнірі й мені приємно, що я зробив у це якийсь внесок.
Який матч запам’ятався найбільше?
Перший матч із «Гран Канарією». Ця команда відома тим, що незалежно від рівня суперника, нікому не поступається вдома. Ніхто не очікував, що ми зможемо перемогти їх. Для мене ця перемога стала невеликим шоком, але саме після цього матчу команда повірила у власні сили.
Чи ставить тренер перед тобою якісь конкретні завдання на певні матчі?
Хосе Беррокаль постійно ставить переді мною чіткі завдання, але вони більш глобальні, не на один матч. Він каже, що я повинен вести й контролювати гру як розігруючий. Тренер хоче, щоб я втілював його ідеї, будував команду так, як це роблять розігруючі на більш високому рівні.
Що можеш сказати про напружений графік регулярного чемпіонату? Зітхнули з полегшенням, завершивши цей марафон?
Особливого полегшення не відчули, оскільки завершили турнір на другому місці. Розчарувала й перевага майданчика «Донецька» в усіх наступних матчах. Останні ігри вказали на наші слабкі сторони. У плей-офф дуже мало часу на підготовку, тому в максимально стислі терміни потрібно згуртуватися.
Що дав тобі сезон у плані твого розвитку як гравця?
У першу чергу, це досвід. До цього сезону я не виступав у команді-лідері, яка бореться за чемпіонство та виступає в УЛЄБ. Для мене це перший чемпіонат, коли я не є основним розігруючим. Не очікував, що виходити з лави буде так важко: тобі не гарантовано час ані на цю гру, ані на наступну. Траплялися матчі, в яких я виходив всього лише на 5 хвилин, а потім сідав до закінчення зустрічі. Якщо в ролі основного першого номера я міг не замислюватися про свої помилки на майданчику, то зараз контролюю кожну дію.
Тобі доводилося ділити позицію з Біллі Кісом, це навчило тебе чомусь?
Гадаю, так. Біллі набагато старший і більш досвідчений, тому в деяких моментах він вказував мені на помилки та пояснював, як їх виправити.
У трьох останніх матчах з «Дніпром» «Будівельник» перемагав з пристойною різницею. Це не призведе до певної розслабленості?
Останні дві гри регулярного чемпіонату стали для нас своєрідним холодним душем. Нам показали, що ми не найсильніші суперники і з нами можна конкурувати. Не вважаю «Дніпро» слабким, він завжди бореться до останнього. Більше того, вони виграли Кубок, і, на мою думку, є найсильнішою командою, яка опинилася нижче 5 місця. Але в будь-якому випадку, їх треба проходити.
