Учора «Будівельник» вперше за два сезони програв «Дніпру» в рамках чемпіонату Суперліги. В суботу, 23 квітня, команда Хосе Беррокаля намагатиметься взяти реванш у володаря Кубка й виправити важку ситуацію у чвертьфінальній серії. Припускаючи, що нас очікує в цьому матчі, прес-служба БК «Будівельник» пропонує, перш за все, розглянути три аспекти майбутнього протистояння.
Витривалість
У цьому параметрі велосипед винайти не вдасться – фізично «Будівельник» повинен бути готовий краще за «дніпрян». Справа тут і в ростері у дванадцять чоловік проти лише дев’яти в обоймі Журавльова, і в різниці навантажень, які випали на виконавців у минулому матчі. Давайте порівняємо. У складі «Будівельника» найбільшу кількість часу на майданчику провів Ламейн Вілсон – майже 26 хвилин. За ним – Беттс, який відіграв 24 хвилини, далі – Лукашов і Кіс, котрі відбігали по 22 хвилини. Що не кажіть, це важко порівняти з потенційними кондиціями головних творців минулої перемоги «Дніпра» Брауном і Бурттом, які відіграли перший матч серії взагалі без замін. За ними з великим відставанням розташувався Остін, що провів на арені стільки ж, скільки й Вілсон. І якщо Стівену та Денему вдасться показати хоч дві третини того, що ми бачили в четвер, тоді вже саме час буде засісти за дисертацію на тему нових горизонтів у фізичних можливостях людини. А тепер згадайте, що злий і вибуховий Забірченко, який на практиці знає, як «притискати» Буртта, на гру має вийти «живчиком», і, ймовірно, отримати чимало часу, внаслідок дуже посередньої гри, показаної Деворіком Спенсером.
Мотивація
Навіть наступного дня після матчу багато «будівельників» не відійшли від емоцій. «Та які вже тут коментарі… Потрібно просто виходити й перемагати, а коментувати нічого. Треба захищатись!» – такий стиль превалював у висловлюваннях киян. І це правильно – не можна очікувати іншої реакції після ляпасу, отриманого від «біло-синіх»! Що вже казати про те, що «Будівельник» банально почав балансувати на краю прірви, дозволивши собі поразку на рідному майданчику. Тому питання мотивації також варто зарахувати на користь господарів паркету. Що стосується команди Дениса Журавльова, скажемо прямо, що «дніпряни» вже й так здійснили подвиг, відігравши відставання в рахунку у 18 пунктів і здобувши виїзну перемогу над фаворитом. І хоча тренер «Дніпра» завжди наполягає на тому, що подібний успіх потрібно ще більше розвивати, в будь-якому випадку володарі Кубка Суперліги вже зробили непоганий заділ для того, щоб дозволити собі хвилинну розслабленість перед дніпропетровською частиною серії, де відбудуться основні битви.
Х-фактор
Ну а тут ми двома словами зачепимо більш аморфні речі. Це питання психологічної стійкості команд. У четвер, 21 квітня, ми могли спостерігати за тим, що деякі історики, кажучи про більш серйозні речі, називають «пасіонарним вибухом». «Вибухнути» зміг Стівен Буртт, котрий у якийсь момент відмовився терпіти зневажливе ставлення до нього та його команди, й, надихнувши партнерів, зміг повторити номер, який «Дніпро» влаштував у нещодавньому матчі з «Азовмашем», відігравши аналогічний дефіцит . Отже ми знаємо, що американський легіон «Дніпра», коли його добряче підтримають молоді українці (як це й було вчора), здатен гори вергати. Принаймні, в межах України. А як щодо «пасіонарності» «Будівельника»? Тут усе значно складніше. Поки що в хлопців Хосе Беррокаля не було помітно тієї жаги боротьби, яка необхідна, щоб розраховувати на успіх у Суперлізі. Можна згадати, коли востаннє «будівельники» домагалися дійсно вольової перемоги? Відіграючи в ході матчу не 5-6 очок, а більш значні відриви. Досить давно – це був доленосний поєдинок ЄвроКубка в Ле Мані, майже два з половиною місяці тому. Тому саме цей третій пункт і здатен наробити «столичним» зайвих проблем. Чому? Мабуть тому що баскетбол – робота творча. А без натхнення творчість, як ми знаємо, неможлива.
