Володимир Чурсін: «Кістяк команди повністю збережено»
Головний тренер БК «Кривбасбаскет» Володимир Чурсін поділився з офіційним сайтом Суперліги враженнями від сезону, а також розповів про перспективи команди.
Володимире Борисовичу, як би Ви оцінили сезон, який для «Кривбасбаскету» вже завершився? Напевно, перед його початком у клубі розраховували на більш високі результати, але враховуючи ситуацію, в якій опинилася команда, його можна назвати успішним.
Ми зіграли 54 матчі, включно з кубковими, і вже звикли до інтенсивного графіку, тому зараз, коли команда завершила свої виступи, нам усього цього відверто не вистачає. А що стосується підсумків сезону, то, безумовно, і гравці, і я, як тренер, і керівництво – всі дуже задоволені тим, що команда потрапила до плей-офф. Адже після того, як нас залишили іноземці, було досить складно налагодити гру за рахунок резервів, які ми мали. 13 матчів ми виграли до Нового року, 8 – після Нового року. У трьох поєдинках зазнали прикрих поразок із мінімальною різницею, і ці програші, як, скажімо, «Будівельнику» та «ДніпроАзоту» на домашньому паркеті чи «Києву» на виїзді, були досить важкими у психологічному плані. Втім, прикрі поразки ми чергували з яскравими перемогами, зокрема над «Донецьком» і «Азовмашем». І здобутих перемог нам, як виявилося, вистачило для того, щоб потрапити до плей-офф. Гадаю, ми могли зіграти й краще, але не вистачило довжини лави, в окремих іграх далася взнаки втома вікових гравців. Загалом, сталося те, що сталося. Зараз ми вже думаємо про наступний сезон, до якого команда розпочала підготовку. На даний момент у тренувальному процесі беруть участь місцеві молоді баскетболісти, а також Ігор Крівцов та Ігор Зайцев.
Чемпіонат завершився, тож потрібно думати про майбутнє. Нещодавно ми з нашим спортивним директором їздили до Дніпропетровська, спілкувалися з молодими хлопцями. Хочемо влити молоду кров у команду, думаємо про перспективу, щоб наступного сезону розраховувати на більш потужну та довгу лаву запасних.
Загалом, після того, як команду залишили легіонери, багато хто списував нас із рахунків, але хлопці продемонстрували справжній характер. Окремо хочу подякувати нашим уболівальникам. Завдяки їх підтримці ми здобули не одну важливу перемогу на емоціях, на хвилі загального настрою, що передавався команді. Безумовно, траплялося й таке, що іноді молоді хлопці просто перегорали, але всі вони отримали величезний досвід, який знадобиться їм у майбутньому.
Серед ключових виконавців Вашої команди – три доволі вікові гравці Аннєнков, Кондратовець і Корабльов, які мають значний ігровий досвід, тож у другій половині регулярної першості вони просто підтвердили свій рівень. Натомість, аналізуючи гру Сліпенчука, Крівцова та Зайцева, не можна не відзначити неймовірний прогрес цих молодих баскетболістів. Як би Ви оцінили їх гру?
Чому ж, я вважаю, що, скажімо, й Діма Корабльов після того, як почав отримувати більше ігрового часу, суттєво додав у нападі. Принаймні, коли травми не дошкуляли, і він добре себе почував, його не могла зупинити жодна команда. Що стосується Аннєнкова та Кондратовця, то їх просто слід правильно використовувати, і вони довели, що, завдяки своєму досвіду, можуть принести команді чимало користі. Наприклад, Аннєнков провів чудові ігри з «Донецьком» і «Азовмашем». Сліпенчук десь міг «завестися», тоді Женя, з’являючись на майданчику, все розставляв на свої місця. Крівцов зіграв нерівно через травму, отриману ще минулого сезону. Йому знадобився час на те, щоб відновитися. Зараз ми з ним працюємо над середнім і дальнім кидком. Дуже не поталанило Володі Конєву, якого я вважаю майбутнім не лише нашого клубу, а й загалом українського баскетболу. Він переніс дві операції, що зупинило його прогрес на деякий час. Зайцев у нинішньому сезоні розкрився по-справжньому, найголовніше, що він набув упевненості у власних силах. Саме Ігоря нам дуже не вистачало у чвертьфінальній серії з «Донецьком», зокрема у другому матчі. Він дійсно серйозно додав і в захисті, і в нападі, демонструючи зрілу гру. Саме поєднання молодості й досвіду, баланс, якого вдалося досягти, нам суттєво допомогли. Хоча того ж Сліпенчука, враховуючи його виступи за «Будівельник», я б назвав, незважаючи на молодий вік, доволі досвідченим гравцем.
Якщо відкинути статистику першої половини сезону, в якій Артем Сліпенчук грав небагато, то за підсумками другої половини він один із лідерів Суперліги за результативними передачами. За рахунок чого йому вдалося досягти подібного прогресу?
Насамперед, за рахунок збільшення ігрового часу. Чим більше гравець отримує ігрового часу, чим більше тренер йому довіряє, тим більше впевненості та відповідальності він відчуває за той час, який йому довірили. Звідси й прогрес. Тим більше, кожна гра була для нас важливою, в кожній ми грали лише на перемогу.
Але ж розкриття таланту плеймейкера не пов’язане лише зі збільшенням ігрового часу?
Безумовно, в Артема є здібності справжнього розігруючого. Він чудово бачить майданчик, може взяти на себе відповідальність у потрібний момент. Взагалі, на мою думку, головне завдання першого номера – результативні передачі. Це якщо ми говоримо про командний баскетбол, а не про «стрітбол». Артем – хороший командний гравець, який уміє вчасно віддати передачу та створити момент партнерам. І безумовно, він суттєво додав у нинішньому сезоні.
Якщо говорити про фундаментальні навички гри в баскетбол, то в усіх матчах Вашої команди, які я бачив, чудово працювала зв’язка Сліпенчук – Зайцев. Пік-н-ролл, який вони виконують, зокрема вивірені та ефективні передачі, які віддає Артем, є чи не найкращими серед усіх учасників Суперліги.
На мою думку, вміння грати пік-н-ролл, пік-н-поп, вміння розпорядитися м’ячем дуже важливе для захисника. Це те, без чого важко уявити будь-якого класного гравця задньої лінії. А на тренуваннях ми відпрацьовуємо, шліфуємо та намагаємося довести до досконалості всі ці елементи, враховуючи специфіку гри суперника, тож нашим баскетболістам лише залишається втілювати напрацювання в життя. Сподіваюся, що Артем і далі прогресуватиме, як і Ігор Зайцев. Їх зв’язка в нинішньому сезоні й справді себе повністю виправдала.
Ви сказали, що «Кривбасбаскет» розпочав підготовку до наступного сезону. Чи можна вже зараз говорити про те, що кістяк команди сформовано?
У нас всі залишилися – й молоді, й вікові гравці. Тож кістяк, безумовно, збережено. Ми нічого не ламаємо, нічого не вигадуємо, хочемо лише залучити більшу кількість молодих виконавців.
Тобто команду ніхто не залишив?
Ніхто. З усіма було проведено переговори, всі залишилися.
Гадаю, навіть не варто запитувати, чи стежите Ви за плей-офф.
Звісно ж, ось учора подивився третю гру півфіналу між «Ферро» та «Будівельником». Запоріжці потужно розпочали матч, але потім припинили захищатися, що призвело до провалу. Що ж, гадаю, фінал буде цікавим, як і серія за третє місце.
Ви добре знаєте команди, які виборюватимуть найвищі нагороди Суперліги. На Вашу думку, що буде ключем до успіху у фінальній серії?
Тільки захист. Захист – це ключ до успіху в будь-якій грі. Мені особисто дуже імпонує гра «Донецька», подобається їх агресивний захист і досить мобільний напад. «Будівельник», як мені здається, грає дещо нестабільно.
Наскільки важливим у фінальній серії буде фактор переваги домашнього майданчика?
Безумовно, це суттєвий фактор, але не визначальний, особливо, якщо якась із команд в обох парах – і у фінальній, і в серії за третє місце, здобуде бодай одну перемогу на чужому майданчику. Тоді все може перевернутися з ніг на голову. Крім того, на такому високому рівні, особливо, коли ми говоримо про «Донецьк» і «Будівельник», перевага домашнього майданчика втрачає свою актуальність. Зокрема, «Будівельник» у Європі пограв на різних майданчиках і з різними суперниками, тож навряд чи він відчуватиме особливий тиск. Я не думаю, що фінальна серія продовжиться до семи матчів, втім прогнози давати не хочу. Це річ невдячна. Головне, що ми станемо, а я в цьому переконаний, свідками цікавого баскетболу.
