Віталій Черній: «Я переконаний, що ми йдемо вірним шляхом».
Головний тренер БК «Київ» Віталій Черній у розмові з клубною прес-службою підбив підсумки проведеної в нинішньому сезоні роботи та поділився планами на майбутнє.
«Лейтмотив усього сезону – нестабільність»
Звичайно, я незадоволений підсумковим турнірним становищем. Жодному тренеру не сподобається, якщо його команда завершить сезон на останньому місці. З іншого боку, я дуже радий прогресу багатьох хлопців, які опинилися в непростих умовах, але зуміли довести, що можуть грати. Ще не зовсім ідеально та не зовсім у той баскетбол, який хотілося б бачити, але прогресуючи з кожним днем.
Були ігри, після яких хотілося поаплодувати гравцям, але були матчі, після яких можна було хапатися за голову. Одним словом, головна наша проблема полягала в нестабільності. Так, ця риса властива молоді, але якщо ми ставимо перед собою якісь завдання, хочемо грати в чоловічий баскетбол, то зобов’язані позбуватися цієї хвороби. Я переконаний, що ми йдемо вірним шляхом, і бачу всі передумови для подальшого зростання моїх хлопців.
Про лідерів команди
Перш за все, це Олександр Липовий. У цьому сезоні йому було дано шанс розкритися, і він ним скористався. Він отримував багато ігрового часу та відпрацьовував його так, як це від нього вимагалося. Саша взяв на себе тягар лідерства й відсотків на вісімдесят виправдав мої очікування. Виправдав і як гравець, і як особистість.
Після відходу Липового як такого лідера в моєму розумінні не було, але той же Тищенко спробував ним бути. Звичайно, йому не все вдавалося, але Саша зумів показати характер. Варто відзначити й Пашу Буренко, який неодноразово демонстрував, що може вести за собою інших гравців. Коли він заряджений на боротьбу, емоційний, решта хочуть іти за ним – це теж частина поняття «лідерство».
Про проблеми
Дуже шкода, що в якийсь момент, коли хлопці набрали гарну ігрову форму, травми та хвороби вибили їх з колії. Це стосується й Максима Сандула, який під кінець сезону зліг із запаленням легенів, і Руслана Отверченка, якому після Нового року знадобилася термінова операція на гландах. Після відновлення Руслан утратив упевненість, ритм, довго вливався в гру. Шкода, що в нас склалася така ситуація, але це життя, це частка професіоналізму. У випадковості я не вірю. Незважаючи на жодні труднощі, в нас є завдання, які ми повинні та будемо виконувати.
Про досягнення
Своєю грою ми довели, що в команди є характер. Ми були завідомо слабші більшості суперників, але ніколи не виходили на матч з опущеними головами. Підтвердженням нашої самовіддачі є статистика командних підбирань у нападі. За цим показником ми стали кращими в Суперлізі, хоча й не мали габаритних гравців.
Про підготовку до нового сезону
Вже зараз почали тренуватися хлопці, які викликані до юнацької та молодіжної збірних, 20 травня до них приєднаються всі інші. Почнемо працювати над фізичною підготовкою, особливу увагу приділимо техніці, будемо пробувати тактичні схеми та потихеньку готуватися до наступного сезону.
Ще є студентська та національна збірні, в які також викликані наші виконавці. Кожного року в міжсезоння в нас складається схожа ситуація: більшість гравців задіяні в національних командах, і повертаються в розташування клубу вже в розпал передсезонної підготовки. Тому їм елементарно не вистачає часу на повноцінне відпрацювання базових компонентів. Можу сказати, що наша головна проблема під час підготовки до нового сезону – брак часу. Цей дефіцит ми й намагаємося компенсувати в травні-червні.
Про плани на майбутнє
Те, що склад команди в наступному сезоні буде українським, я вам гарантую. Наскільки він зміниться? Є проблемні позиції, які хотілося б зміцнити, зберігши кістяк команди. Вже є напрацювання по гравцях, яких я б хотів запросити, з ними ведуться переговори. У дублерів буде більше можливостей розкритися в наступному сезоні. Можливо, залучимо нових молодих і перспективних гравців. У наших планах – зіграти краще, ніж у цьому сезоні. І ми обов’язково спробуємо здивувати уболівальників і фахівців.
