Офіційний сайт Суперліги оприлюднив першу символічну п’ятірку відкриттів нинішнього сезону. Місце в ній цілком справедливо дісталося й плеймейкеру столичних «вовків» Павлу Буренку, який відповів на запитання клубної прес-служби.
Пашо, ти перебрався до табору «Києва» в розпал сезону, але дуже швидко зміг влитися в команду та стати гравцем стартової п’ятірки. Як вдалося домогтися довіри Віталія Чернія?
Навряд чи я скажу щось оригінальне: просто в «Києві», як і у всіх попередніх клубах, я повністю віддавався роботі, максимально сконцентровано підходив до тренувань та ігор. Швидко адаптуватися мені допоміг тренер. Віталій Миколайович одразу розставив усі акценти: чітко сказав, чого він хоче від мене, десь поставив у жорсткі рамки, а десь, навпаки, дав можливість для імпровізації. Звичайно, треба подякувати й команді, яка добре мене прийняла. Дуже важливо відчувати довіру партнерів, без неї складно грати в хороший баскетбол.
Коли ти підписував контракт із «вовками», тебе не бентежив той факт, що команда перебуває внизу турнірної таблиці?
Можу з упевненістю сказати, що цього року всі без винятку суперники ставилися до «Києва» з повагою. Кожен знав, що легкої прогулянки до столиці бути не може. Так, команді не вистачало стабільності, але при цьому якість гри була на досить непоганому рівні. До того ж, тут мені могли дати те, що як повітря необхідно будь-якому молодому баскетболістові, – ігровий час. Та й усім, напевно, відомо, що саме в «Києві» вміють працювати з молодими гравцями. Одним словом, особливих сумнівів у правильності вибору не було.
У сучасному баскетболі все частіше роль перших номерів виконують хлопці зі зростом вище 190 см. Ти спростовуєш цю тенденцію.
У когось козир – зріст, у мене – швидкість. У нападі я маю перевагу над більш високорослими суперниками, які зазвичай повільніші, ніж я. Звісно ж, у захисті можуть виникати проблеми, адже нерідко навіть гравці задньої лінії грають спиною до кільця. У цьому році ми вирішували цю проблему за рахунок змін. На зборах перед іграми тренер акцентував увагу на тому, які комбінації суперника можуть закінчуватися заграванням маленького на лоу-пості, і в цьому випадку ми або заздалегідь робили зміну, або переключалися на зонний захист.
Які плани на літо?
Багато чого треба встигнути: і відпочити, і спробувати добре зарекомендувати себе в студентській збірній, і підготуватися до сезону.
До речі, про збірну: там ти теж будеш виступати під керівництвом Віталія Чернія…
Так, тільки конкуренція на позиції першого номера буде значно серйозніша, ніж у клубі! Але це навіть на краще, буде додатковий стимул працювати не на 100, а на всі 200 відсотків!
