Олександр Липовий: «У «Донецьку» моїм завданням було – активно працювати з плеймейкерами суперника»
По завершенні регулярного чемпіонату капітан «вовків» Олександр Липовий вирушив в оренду до БК «Донецьк». Незважаючи на прогнози багатьох скептиків, котрі пророкували молодому захисникові роль записного резервіста, в плей-офф Липовий став важливим механізмом у системі Саші Обрадовіча. До вашої уваги інтерв’ю прес-служби БК «Київ» з баскетболістом.
Олександре, почнемо з питання, яке, напевно, тобі задавали вже неодноразово: що завадило завоювати «золото», адже «Донецьк» лідирував протягом більшої частини вирішального матчу?
Напевно, слід аналізувати не останній матч, а всю серію. Нашою головною помилкою стало те, що ми довели справу до сьомої зустрічі. У четвертій і шостій іграх у нас були хороші шанси перемогти, але ми їх не використали. Виходить, долю чемпіонства було перенесено на сьомий матч, а це завжди лотерея.
Розкажи про свою роль у команді Обрадовіча? Багато хто казав, що тобі буде відведено лише «брудний» час. Але у фіналах ти став повноцінним гравцем ротації, неодноразовр виходив у стартовому складі.
Коли я приїхав до Донецька, на першому ж тренуванні Саша сказав, що бачить мене, в першу чергу, як гравця захисного плану. Один із козирів гри Обрадовіча – агресивність і постійний тиск на задню лінію суперника. От і моє завдання було – активно працювати з плеймейкерами. Я вище більшості перших номерів, тому, нападаючи проти мене, їм складніше керувати грою, важче виконувати кидки з дистанції. Що стосується ігрового часу, то через травму Андре Оуенса другу гру фіналу я почав в стартовому складі. Ту зустріч я відіграв добре, після чого з’явилося більше впевненості і в мене у власних силах, і, мабуть, у тренера в мені.
А що скажеш про сезон у складі БК «Київ»?
Звичайно, неприємно завершувати першість на останньому місці, але разом із тим, гадаю, ми не вдарили обличчям у бруд. Найголовніше – ми не втратили нашого глядача. Думаю, уболівальники знали, що хто б не їхав до Києва – «Азовмаш» чи «Політехніка», ми кістьми ляжемо, але дамо бій. Крім того, я не згадаю жодну іншу команду-аутсайдера, яка мала такі позитивні відгуки в пресі. А це теж характерний показник. Слід окремо відзначити роботу тренера. Він не лише хороший баскетбольний фахівець – знає, як навчити молодого гравця техніці, має своє цікаве бачення тактики, не боїться експериментувати. Крім усього цього, Віталій Миколайович – класний психолог, він уміє мотивувати команду. Без цього компонента ми б не здобули й половини тих перемог, які були в минулому сезоні.
