Максим Пархоменко – єдиний із нині підписаних баскетболістів клубу, хто чотири роки тому вже виступав у Суперлізі в помаранчево-чорній формі.
Повернення «Черкаських Мавп» у Суперлігу без перебільшення є знаковою подією. Нині клуб уклав угоду з одинадцятьма виконавцями. Дехто з них у майбутньому сезоні вперше виступатиме в елітному дивізіоні, водночас у нинішньому ростері черкасців є особлива людина.
Старожил клубу – Максим Пархоменко – єдиний із нині підписаних баскетболістів клубу, хто чотири роки тому вже виступав у Суперлізі в помаранчево-чорній формі. Прес-служба БК «Черкаські Мавпи» зв’язалася з форвардом черкасців і задала кілька запитань щодо повернення його команди в еліту українського баскетболу.
Максиме, вже за тиждень у тебе завершується відпустка, ти повернешся до тренувань. Із чим у тебе асоціюватиметься літо 2011-го, тобто, як ти провів свою відпустку?
Здебільшого я був на своїй рідній землі, а це Токмацкий район Запорізької області. Чимало часу проводжу зі своєю дівчиною, яка також звідти. З нею я їздив відпочивати до Криму. Загалом, відпустка доволі швидко минула, навіть за баскетболом не встиг засумувати (сміється). Але, навіть відпочиваючи, трохи тренувався, з м’ячем не працював, більше приділяв уваги фізичній підготовці.
Ти – старожил клубу, в якому виступатимеш уже п’ятий сезон. Як вважаєш, після повернення «Черкаських Мавп» до Суперліги в місті може відбутися другий баскетбольний бум?
Цього повернення в Суперлігу хотіли всі: вболівальники, гравці, керівництво, і на щастя, це відбулося. Зараз уже ми маємо доводити, що гідні цього статусу. Я вважаю, що, окрім повернення, багато що залежатиме від результату. Якщо нам вдасться налагодити власну гру та здобувати переважно перемоги, то зацікавлення вболівальників суттєво зросте.
Як ти сприйняв звістку про повернення в Суперлігу?
Звісно, з радістю. Хоча я вже доволі давно в команді, але тоді в Суперлізі фактично не грав, а був присутнім. До «Мавп» я потрапив зі складу команди коледжу й абсолютно не мав досвіду. Зараз у мене є власні амбіції, і я хочу щось довести. Але, навіть попри серйозний досвід виступів у Вищій лізі, не слід забувати, що Суперліга – це абсолютно інший рівень, це значно вищі швидкості, це інше мислення. Якщо у «вишці» десь можна було втратити на хвилину концентрацію, і це особливо ні на що не впливало, то тут після такої хвилини ти вже не вийдеш на майданчик, а вся команда може заплатити це результатом.
Володимир Холопов якось зауважив, що хоче зробити команду не на сезон, а зберігати кістяк значно довше. Ти, напевно, як ніхто інший, позитивно до цього ставишся?
Так. Я думаю, що це правильне рішення. Якщо зробити міцний фундамент команди з постійних гравців, то вона й грати має краще. По-перше, має бути якийсь командний дух, а по-друге, й зігратися можна краще.
