Олександр Рибалко: «Обізнаний, кого з українських баскетболістів запрошено до «Ферро-ЗНТУ».
Лише тиждень відокремлює баскетболістів «Ферро-ЗНТУ» від того дня, коли колектив, що входить до квартету найсильніших клубів Суперліги, розпочне планомірну підготовку до наступного сезону. Втім, капітан команди Олександр Рибалко протягом липня регулярно відвідував тренажерний зал, індивідуально працював над дриблінгом, одним словом, часу не гаяв. А перший місяць літа захисник запорізького клубу присвятив відвідинам рідних і друзів, відпочинку закордоном.
Звичайно, і в Запоріжжі, де родина Рибалків мешкає вже четвертий рік, є чимало місць для цікавого проведення дозвілля. Але Олександра дуже тягнуло в рідний Дзержинськ, що на Донеччині. Адже там – батьківський дім, початок починань, як співається у відомій пісні. Між іншим, на інтернет-сайті міської газети «Дзержинський шахтар» є розділ «Знамениті дзержинці», в якому поряд із колишнім партійним діячем Антоном Гаєвим і відомим футболістом донецького «Шахтаря» Віктором Грачовим знайшлося місце і для капітана «Ферро-ЗНТУ».
— До Дзержинська ми вирушили вчотирьох, — розповідає прес-службі БК «Ферро-ЗНТУ» Олександр Рибалко, — я, моя дружина Наталія, трирічна донька Олеся і… морська свинка Кузя. Тваринку довелося залишити в батьків, бо згодом на нас чекав шлях на Кіровоградщину, звідки моя дружина, а головне – виїзд на відпочинок до Туреччини.
До речі, торік, коли в Олександра були певні проблеми із серцем, лікарі радили йому влітку обмежити рухові навантаження, тому й відпочинок на узбережжі Азовського моря в Генічеську був йому малоцікавим.
— А чим запам’яталося нинішнє літо на Середземному морі?
— Насамперед, тим, що не було необхідності поспішати на тренування, — сміється Рибалко. – Адже протягом сезону довелося провести рекордну кількість ігор – 75. Тож перевтома давалася взнаки. Як кажуть, що занадто – те не на користь здоров’ю. Якщо ж серйозно, мені сподобалися і м’який субтропічний клімат курорту Бєлєк, і тепле лазурне море, і мальовничі піщані пляжі з добре розвинутою інфраструктурою сервісу. Цього разу я не мав ніяких обмежень від лікарів і досхочу наплавався, награвся у пляжний волейбол і навіть у водне поло. Поталанило, що більшість відпочиваючих у готелі «Джакаранда», де ми розташувалися, – російськомовні. Тож не було проблем з пошуком партнерів або суперників.
— За трансферною політикою запорізького клубу під час відпустки стежив?
— Якщо відверто – ні. Хоча обізнаний, кого з українських баскетболістів запрошено до «Ферро-ЗНТУ». Щодо легіонерів, вони для мене «темні конячки». От як зустрінемося на тренуваннях, тоді й висновки робитиму. Єдине, що мене дуже зацікавило, чому з Річардом Гуіном контракт укладено на два роки. Адже це перший такий прецедент у нашому клубі.
