Інтерв’ю з Cергієм Черненковим,
тренером із загальної фізичної підготовки БК «Політехніка-Галичина»
фото з сайту tourportal.in.ua
– Пане Сергію, минули перші три робочі дні тренувального збору у Тисовці, в основному присвяченого роботі над фізичною формою гравців. Наскільки я розумію, вчора, на четвертий день перебування в Карпатах, у хлопців мав бути вихідний?
– Взагалі-то, у нас немає вихідних у звичному розумінні цього слова. Навіть у неділю зранку ми провели невеличке тактичне тренування.
– Чи вже можна говорити про ті чи інші результати, які дали три дні тренувань у горах?
– Кожен тренувальний день результативний по-своєму. Якщо порівнювати з початком серпня (від моменту, коли ми почали працювати з командою), то всі гравці стали виглядати набагато краще. Загальний стан команди вирівнявся, на цей момент всі набули більш-менш нормальної форми, багато хто зігнав зайву вагу (по кілька кілограмів). Набрати ж – ніхто не зміг.
– Команда тренується за одним графіком, чи є й індивідуальні програми, які залежать від фізичної форми гравців?
– Перших декілька днів було так, що одні гравці виконували увесь об’єм роботи, інші працювали в легшому, лайтовому режимі. Зараз усі займаються в одній обоймі, команда тренується разом. Щоправда, є деяка різниця між навантаженнями високих гравців (4-й, 5-й номери) і низьких. Але вона незначна.
– А як переносять зміну обстановки легіонери і наші гравці?
– Всі однаково адаптувалися до фізичних навантажень. Зміна висоти усіх, так би мовити, придушила у перший день. Доволі високі гори, повітря зовсім інше. Але вже наступного дня усі стали в стрій, все було в порядку.
– Чи можете описати один тренувальний день команди у горах.
– Восьма година – підйом. Пів на дев’яту – сніданок. О десятій – перше тренування. Починається воно з кросової пробіжки. Дистанція – приблизно чотири км, перепад висоти близько 60-70 м. (У перший день ми з головним тренером дослідили місцевість, знайшли необхідні нам траси, місця, що підходять для роботи, визначили маршрути для пробіжки). Після кросу хлопці виконують деякі вправи, потім відпрацьовують швидкісно-силові навички. Загалом спортсмени дуже багато бігають вгору, стрибають вгору. Скажімо так, уся робота спрямована вгору. Після цього ми йдемо годину працювати в тренажерному залі. Далі – обід. Потім – годинки дві-три відпочинку. О п’ятій – вечірнє тренування, на якому увага приділяється фізичній підготовці, в основному швидкості на рівнині, тобто в залі. Також розбираємо тактичні схеми, вивчаємо комбінації – працюємо головою. Під кінець тренування хлопці індивідуально відпрацьовують ті елементи гри, які самі вважають за потрібне підтягнути. Потім вечеря і вільний час до відбою.
– Сьогодні, в понеділок, команда повертається до тренувань у такому режимі, який Ви щойно описали?
– Сьогодні у нас також, як і вчора, – перехідний день. Для того, щоб загалом вийшла доба відпочинку, сьогодні ще півдня відпочиватимемо. Проведемо лише вечірнє тренування. А вже завтра – два тренування.
– Як спортсмени проводять вільний час? Вони переважно відпочивають, сплять? Чи мають можливість піти на гори подивитися?
– Скажу так: якби вони мали бажання і можливість милуватися краєвидами, це означало б, що я погано працюю. У час, присвячений відпочинку, всі гравці намагаються розслабитися, пройти процедуру масажу, поговорити один з одним. Тому не так вже й багато цього часу залишається. Не встигнеш глянути через плече, а вже необхідно лягати спати.
– А як тренери співпрацюють у цей період? Зараз, говорячи образно, Ви стали біля керма. Чи все ж таки головний тренер завжди залишається головним і постійно контролює тренувальний процес?
– Тренери спілкуються постійно. Ще напередодні підготовчого періоду, коли команда тільки збиралася, ми – тренери – багато працювали в телефонному режимі, контактували з допомогою Інтернету. Обговорювали програми, я пропонував свій план підготовки, Дмитро Базелевський – свій. Врешті узгодили, що є обов’язковим, а що можна замінити. Попри все, останнє слово завжди за головним тренером, адже він відповідає за результат. Моє ж завдання зараз – підготувати людей до сезону, зробити їх швидкими, сильними і витривалими. Всі тренери присутні у Тисовці, всі працюють на кожному тренуванні. Тренування на природі має таку особливість, що спортсмен повинен бачити, звідки він починає бігти і куди біжить. Відтак один тренер повинен стояти на початку маршруту, інший – в кінці. Я ж слідкую, щоб правильно виконувалися вправи, на необхідній швидкості, із необхідним навантаженням.
Оригінал публікації http://www.politehgalychyna.com.ua/posts/view/2109
