Сергій Черненков: «Якби гравці мали бажання та можливість милуватися краєвидами, це означало б, що я погано працюю».
Тренер із загальної фізичної підготовки БК «Політехніка-Галичина» Cергій Черненков розповів клубній прес-службі про особливості підготовки команди до нового сезону в карпатському Тисовці.
– Пане Сергію, минули перші три робочі дні тренувального збору в Тисовці, переважно присвяченого роботі над фізичною формою гравців. Наскільки я розумію, вчора, на четвертий день перебування в Карпатах, у хлопців мав бути вихідний?
– Взагалі-то, у нас немає вихідних у звичному розумінні цього слова. Навіть у неділю вранці ми провели невеличке тактичне тренування.
– Чи вже можна говорити про ті чи інші результати, які дали три дні тренувань у горах?
– Кожен тренувальний день результативний по-своєму. Якщо порівнювати з початком серпня (з часу, коли ми почали працювати з командою), то всі гравці стали виглядати набагато краще. Загальний стан команди вирівнявся, на цей момент всі набули більш-менш нормальної форми, багато хто зігнав зайву вагу (по кілька кілограмів). Набрати ж – ніхто не зміг.
– Команда тренується за одним графіком, чи є й індивідуальні програми, які залежать від фізичної форми гравців?
– Перших декілька днів було так, що одні гравці виконували весь об’єм роботи, інші працювали в легшому, «лайтовому» режимі. Зараз усі займаються в одній обоймі, команда тренується разом. Щоправда, є деяка різниця між навантаженнями високих гравців (4-й, 5-й номери) та низьких. Але вона незначна.
– А як переносять зміну обстановки легіонери та наші гравці?
– Усі однаково адаптувалися до фізичних навантажень. Зміна висоти всіх, так би мовити, придушила першого дня. Доволі високі гори, повітря зовсім інше. Але вже наступного дня всі стали в стрій, все було гаразд.
– Чи можете описати один тренувальний день команди в горах.
– Восьма година – підйом. Пів на дев’яту – сніданок. О десятій – перше тренування. Починається воно з кросової пробіжки. Дистанція – приблизно чотири кілометри, перепад висоти близько 60-70 м. (першого дня ми з головним тренером дослідили місцевість, знайшли необхідні нам траси, місця, що підходять для роботи, визначили маршрути для пробіжки). Після кросу хлопці виконують деякі вправи, потім відпрацьовують швидкісно-силові навички. Загалом спортсмени дуже багато бігають вгору, стрибають вгору. Скажімо так, уся робота спрямована вгору. Після цього ми йдемо годину працювати в тренажерному залі. Далі – обід. Потім – годинки дві-три відпочинку. О п’ятій – вечірнє тренування, на якому увага приділяється фізичній підготовці, переважно швидкості на рівнині, тобто в залі. Також розбираємо тактичні схеми, вивчаємо комбінації – працюємо головою. Під кінець тренування хлопці індивідуально відпрацьовують ті елементи гри, які самі вважають за потрібне підтягнути. Потім вечеря та вільний час до відбою.
– Сьогодні, в понеділок, команда повертається до тренувань у такому режимі, який Ви щойно описали?
– Сьогодні у нас також, як і вчора, – перехідний день. Для того, щоб загалом вийшла доба відпочинку, сьогодні ще півдня відпочиватимемо. Проведемо лише вечірнє тренування. А вже завтра – два тренування.
– Як спортсмени проводять вільний час? Вони переважно відпочивають, сплять? Чи мають можливість піти на гори подивитися?
– Скажу так: якби вони мали бажання та можливість милуватися краєвидами, це означало б, що я погано працюю. У час, присвячений відпочинку, всі гравці намагаються розслабитися, пройти процедуру масажу, поговорити один з одним. Тому не так вже й багато цього часу залишається. Не встигнеш глянути через плече, а вже необхідно лягати спати.
– А як тренери співпрацюють у цей період? Зараз, говорячи образно, Ви стали біля керма. Чи все ж таки головний тренер завжди залишається головним і постійно контролює тренувальний процес?
– Тренери спілкуються постійно. Ще напередодні підготовчого періоду, коли команда тільки збиралася, ми – тренери – багато працювали в телефонному режимі, контактували за допомогою Інтернету. Обговорювали програми, я пропонував свій план підготовки, Дмитро Базелевський – свій. Зрештою узгодили, що є обов’язковим, а що можна замінити. Попри все, останнє слово завжди за головним тренером, адже він відповідає за результат. Моє ж завдання зараз – підготувати людей до сезону, зробити їх швидкими, сильними та витривалими. Всі тренери перебувають у Тисовці, всі працюють на кожному тренуванні. Тренування на природі має таку особливість, що спортсмен повинен бачити, звідки він починає бігти й куди біжить. Відтак, один тренер повинен стояти на початку маршруту, інший – в кінці. Я ж слідкую, щоб правильно виконувалися вправи, на необхідній швидкості, із необхідним навантаженням.
