Ацо Петрович: «Якби в мене була можливість змінити своє життя, я б відмовився».
В інтерв’ю офіційному сайту БК «Азовмаш» головний тренер команди Ацо Петрович розповів про процес комплектації команди, про те, як «леви» готуються до сезону, а також дещо про себе.
– Ацо, скажіть, літо, напевно, провели з думками про «Азовмаш»…
– Після досягнення домовленості з клубом щодо того, що я очолю команду, необхідно було одразу братися до роботи, все-таки в команді практично не було гравців. Протягом двох місяців ми разом із президентом клубу та спортивним директором формували склад. Зараз майже всі основні гравці тут, уже тренуються. Як вам відомо, на позицію першого номера ми підписали Юінга, першого-другого – Мінарда, третього-четвертого – Дроздова, з яким ми довго вели переговори й дуже раді тому, що він до нас приєднався, на позицію четвертого – Ранчіка, п’ятого – Різвіча. Плюс прийшли молоді Зайцев, Сліпенчук, Кольченко, а також Іванов, Шкурупій, залишилися Івшин, Байда, Шапошников. На даний момент ми задоволені виконаною роботою. В ростері – 13 гравців, але, гадаю, оскільки в нас поки що чотири легіонери, потрібно підписати ще одного. В майбутньому сезоні на нас чекає дуже багато ігор, можливо, близько дев’яноста, тож необхідно мати достатню кількість гравців. Зараз ми вже почали готуватися до сезону. Дев’ять людей уже тренуються, чекаємо на Мінарда, який прилетить у суботу, а також гравців збірних – Кольченка, Зайцева, Сліпенчука.
– Над чим зараз працює команда?
– На жаль, у зв’язку з тим, що кілька гравців відсутні, немає змоги зробити все те, що ми планували, але Зайцев і Сліпенчук приєднаються до нас у Борміо та будуть готуватися до сезону. Тільки Кольченко, я думаю, залишиться в збірній і приїде пізно. У нас небагато часу, вже 27 вересня ми стартуємо у кваліфікації ЄвроКубка. Команда нова, гравці поки що тільки пізнають один одного, нам необхідно розробити стратегії захисту, нападу, провести низку товариських матчів. Деякі гравці довго відпочивали, востаннє грали в травні. Але помітно, що протягом літа вони працювали індивідуально й почали тренування в нормальному стані. Хтось готовий краще, хтось – гірше, але загалом нормально.
– Що заплановано на зборах в Італії та Хорватії?
– На нас чекають дуже важкі збори, на яких будуть і тренування, і товариські гри. У Борміо ми запланували спаринги з «Ефес Пілсеном», «Банвітом» і «Турк Телекомом». Ще п’ять ігор проведемо в Хорватії. Усього заплановано 8 спарингів і 26 тренувань. Потім ми повернемося до Маріуполя, де зіграємо ще два матчі на «Кубку «Азовмашу».
– Чи задоволені Ви умовами роботи, чи встигли познайомитися з містом?
– У нас є все, що потрібно для роботи, є хороший зал. Все те, про що ми просили, все, що необхідно для хорошої підготовки команди, було зроблено. Що стосується міста, то Маріуполь – це, звичайно, не Київ, але нам тут потрібне не місто. Ми професіонали і прийшли сюди працювати. Нам потрібні умови для того, щоб досягати результатів, і вони в нас є. Дуже важливо добре підготувати команду, щоб досягти того результату, якого від нас чекають уболівальники. Єдине, що мене непокоїть – це велика кількість ігор, те, який графік у нас буде, і відповідно, як будуть організовані поїздки.
– Чи були враховані при підписанні гравців їх людські якості?
– Так, безумовно, це дуже важливо, адже ми хотіли зібрати хороший колектив. Якщо говорити про легіонерів, то Різвіча тут усі чудово знають, його тут люблять, і він, своєю чергою, все тут знає, тож я хотів бачити його в команді. Ранчік – це гравець із великим досвідом, про Юінга та Мінарда, як про людей, я чув тільки хороше. Переконаний, всі вони будуть допомагати команді.
– Кого ви бачите лідером цієї команди, і хто буде її капітаном?
– Хто буде капітаном – побачимо. Я практикую перед початком сезону проводити голосування серед гравців. Як тренер я, звичайно, запропоную свою кандидатуру, але й гравцям надам право вибору. Зараз вони мають час, щоб краще пізнати один одного, продемонструвати своє ставлення до тренувань, до роботи. Що стосується лідера, то ті гравці, яких ми брали «під основу», й будуть лідерами. Це Юінг, Мінард, Дроздов, Ранчік, Різвіч. Але інші виконавці також дуже важливі для нас, і вони повинні боротися за своє місце на майданчику та завойовувати його.
– Відомо, що Ви вмієте працювати з молоддю. Яким, на Вашу думку, є потенціал молодих гравців «Азовмашу»?
– Якщо ті ж Сліпенчук і Зайцев грають за студентську збірну, я думаю, це говорить про те, що потенціал у них є. Але будь-якому молодому гравцеві потрібно багато працювати над собою. Тим більше, що поряд із цими хлопцями, з тим же Байдою є досвідчені гравці, які будуть допомагати їм.
– Що Ви найбільше цінуєте в гравцях?
– Характер. Баскетболіст може бути не настільки сильний в ігровому плані, але якщо він хороша людина, якщо в нього є характер, якщо він любить командну гру, як у нападі, так і в захисті, такого гравця я із задоволенням візьму до себе. Баскетбол – це командна гра, і в ній цінують тих, хто не зациклений лише на собі.
– Чи є у Вас хобі?
– У мене не так багато вільного часу, але я дуже люблю літературу. Крім того, люблю подорожувати, пізнавати ті країни, в яких працюю. За останні роки відкрив для себе Росію, Литву, тепер знайомлюся з Україною.
– Якій літературі надаєте перевагу?
– Дуже цікавить психологія. Цікаво дізнаватися мотиви поведінки людей, їх мислення, аналізувати.
– Могли б охарактеризувати себе кількома словами?
– Можна: я задоволений своїм життям. Траплялося різне, були й важкі періоди, але, якби в мене була можливість щось змінити, то я б відмовився. За ті 52 роки, які я прожив, я не хотів би нічого змінювати.
