У молодих гравців БК “Політехніка-Галичина” Олександра Доленка, Максима Колядова та Миколи Полюляка зараз насичена і виснажлива пора. Усі троє намагаються пробитися до основи львів‘ян, але при цьому усе ще залишаються чинними гравцями дубля. Ось і доводиться цим баскетболістам, щойно завершили заняття з молодіжним складом, не бігти у душ, як інші партнери, а готуватися до тренування з головною командою. “Звідки сили беруться?” – про це клубна прес-служба поцікавилася у 21-річного захисника Миколи Полюляка.
– Миколо, ти, як і кілька інших молодих гравців, часто приступаєш до тренування з основою, щойно закінчивши заняття з дублем…
– Що ж, доводиться поєднувати. Треба працювати, щоб прогресувати.
– Як відрізняються тренування та ігри дублю та основи? Як тобі тренуватися з молодими і гравцями рівня того ж Ревзіна чи Зубрицького.
– Під час тренувань другого складу Колядов, Доленко і я, як трохи старші, ми щось підказуємо молодшим. А коли тренуємося з основою – навпаки досвідченіші гравці допомагають нам. Тому такі тренування з основою дуже важливі для нас, для нашого прогресу.
– Головний тренер Дмитро Базелевський в тому, що тобі доводиться тренуватися іноді двічі поспіль нічого страшного не бачить. Мовляв, в такому віці хоч увесь час можна баскетболу присвячувати…
– Так! Звісно, є такі моменти, коли хочеться трохи перепочити, з друзями поспілкуватися, але в основному баскетболу присвячую дуже багато часу. Якщо маю трохи більше вільного часу, то не байдикую, а тренуюся індивідуально.
– Кажуть, ти встигаєш грати з любителями у залі університету «Львівська політехніка». Де знаходиш час?
– З аматорами я більше граю влітку, коли немає тренувань. Так проводжу час з друзями. А під час сезону практично не роблю цього, адже дуже багато часу й сил йде на тренування з командою.
– В одному з інтерв’ю Павло Ревзін сказав, що не грає з любителями, бо це може призвести до зовсім непотрібної травми. Ти не боїшся чогось подібного?
– Взагалі так, тому коли граю з друзями, намагаюся уникати контактної гри. А таким чином зменшується і ризик отримання травми.
– І насамкінець про найважливіше. Ти коли повноцінним гравцем основного складу плануєш уже стати?
– Ну, тут не мені вирішувати, це тренер слідкує за прогресом гравців, робить висновки – кому, скільки і в якому складі грати. Знаю, що треба багато працювати, щоб стати на рівень вище, щоб отримувати більше ігрового часу! І я роблю все, що від мене залежить, тренуюся, намагаюся довести, що мені можна довіряти, що я можу грати на високому рівні.
Оригінал публікації http://www.politehgalychyna.com.ua/posts/view/2143
