Центровий БК «Політехніка-Галичина» розповів про те, як обживається у Львові та чому не перевозить до міста свого автомобіля.
Після дня відпочинку – свіжий Артем Чемякін прямує на вечірнє тренування команди у Львові. День перед тим БК «Політехніка-Галичина» повернулася з турніру із Запоріжжя – там підопічні Дмитра Базелевського посіли третє місце. В останньому матчі проти «Кременя», який і подарував львів’янам «бронзу», Чемякін став одним з найрезультативніших на майданчику, набравши 21 пункт. Центровий один з небагатьох, хто повертався до Львова із дещо змішаними почуттями, адже покидав фактично рідні краї (народився Артем у Дніпропетровську, а минуло річ виступав за «Ферро-ЗНТУ» із Запоріжжя). Втім, сьогодні усі думки уже про «Політехніку» та нове для себе місто – Львів.
– Як оціниш виступи «Політехніки» у Запоріжжі, – першим ділом поцікавилася клубна прес-служба у Чемякіна.
– Гравець з майданчика і тренер збоку бачать все по-інакшому. Вийшло чи не вийшло, краще запитати в тренера Дмитра Базелевського. От, до прикладу, коли в команду на перегляд прийшов Сергій Алфьоров все, здається, почало налагоджуватися.
– Попри товариський статус турніру, матч проти «Ферро» – твоєї колишньої команди – був для тебе особливим?
– Настрій на поєдинки проти команд, в яких колись виступав, завжди особливий. Хочеться довести собі, іншим… В першу чергу все ж собі. Взагалі з настроєм на поєдинки проти будь-яких команд у все гаразд.
– Дмитро Базелевський каже, що «Політехніка» зараз на стадії становлення. А ти вже у новому колективі освоївся?
– Тренер правий – зараз наш колектив ще формується. Нова команда, наставник. Всі звикають один до одного. І я впевнений команда у Львові буде добра. Зараз виходимо на кожен матч і хочемо довести, що працюємо так важко на тренуваннях не даремно. Зараз, думаю, результат не настільки важливий. Є бажання, є сили – результат буде. Поки що перші номери Панченко і Моровіч травмовані, але розмовляв з ними і здається від сьогодні вони вже почнуть повноцінно працювати. Перший номер це ж фактично тренер на майданчику, він веде гру. Тому без них було дуже складно в Запоріжжі. Але ми все одно билися у всіх матчах до кінця. Щось вийшло, щось – ні, але в бажанні грати і приносити користь команді, нікому з нас не відмовиш.
– А поза важкими тренуваннями, у Львові вже для себе облюбував якісь місця для відпочинку?
– Часу на відпочинок фактично немає. Погуляв в центрі міста і все. Класне місто. Оця старовинна архітектура, люди, спокій. Відчувається, що тут справжня Європа. Театри, філармонія, багато церков різних конфесій. Я й сам, як маю вільну хвилину, обов’язково йду в храм. Тільки от часу мало. Єдиний негатив у Львові – автомобільні корки. Тут з цим неабияка проблема. Саме тому й не перевожу сюди машину. Краще поселюся десь ближче до залу і ходитиму пішки. Не люблю стояти в корках.
Оригінал публікації http://www.politehgalychyna.com.ua/posts/view/2170
