Олександр Медведєв проводжає на пенсію Тоні Белл.
Знайти у собі сили завершити боксерську кар’єру вчасно не так і просто. Піти на піку слави – ще складніше. Тоні Белл впорався, і тепер може зосередитися на життя поза боксу, якому присвятив останні два десятки років.
В ідеальному світі завершення кар’єри могло би бути зовсім іншим. Тоні міг би говорити, що з нього вистачить, з цілою в’язкою поясів і в ранзі першого в історії Британії абсолютного чемпіона у важкій вазі. У той же час реальність виявилася далекою від такої картинки, але не такою суворою, який виглядала ще кілька років тому.
Як Усик у Манчестері Белл перемагав
Хрест на кар’єрі Белл на топовому рівні був поставлений ще в 2013-му році, коли після забійного поразки Адоніса Стівенсоном британець вирішив перейти в крузервейт. Взагалі-то експерти і вболівальники ще до цього не раз намагалися списати британця з рахунків – після першого титульного поразки Нэйту Клеверлі і невиразних виступів з Айзеком Чилембой. Але рішення перейти у важку вагу після краху в рингу з Суперменом сприймалося, як самогубство.
Кілька рядових перемог і взятий тихою сапою реванш у Клеверлі не змінили ставлення громадськості, а зйомки в сьомій серії кіноепопеї про Роккі Бальбоа, де Белл зіграв найсильнішого боксера планети Ріккі Конлана, викликали смішки. З урахуванням того, що в цьому ж фільмі знімався один з лідерів pound-for-pound Андре Уорд, вибір мерсисайдца на роль Конлана змусив дивуватися любителів боксу, які шукали всюди відповідність і максимальну наближеність до реальності.
Трудова перемога над міцним поляком Матеушем Мастернаком не зробила з Белл фаворита напередодні третьої титульної спроби з конголезцем Илунгой Макабу. Але у Тоні, як завжди, знайшлося свою думку на цей рахунок, що в корені розходилися з думкою фахівців і букмекерів. Бомбер пережив нокдаун, і врешті-решт зупинив суперника, що допомогло йому зрушити з мертвої точки. До цього нормальною практикою вважалися виступу в андеркарті у Джоша Уоррингтона і Кевіна Мітчелла, але ця перемога зробила з Белл чемпіона світу, що автоматично приковувало до нього увагу.
Тим не менш, віддавати належне йому у спортивному плані не поспішали навіть в Англії – в рейтингу P4P за версією BBC за 2016-й рік в десятці кращих місця Белл не знайшлося. Ігнорувати ж ветерана після двох перемог над Девідом Хеєм вже не виходило, хоча захвати були стриманими з-за травми опонента в першому поєдинку і того, що Хеймейкер був блідою тінню самого себе в реванші.
Олександр Усик був єдиним, заради кого Белл готовий був ще раз вийти на ринг. Очевидно, що рішення відмовитися від шансу стати абсолютним чемпіоном переслідувала його все життя, про що сам Тоні неодноразово повторив на прес-конференції після бою. В ніч з суботи на неділю Тоні Белл дав важкий бій визнаному лідеру дивізіону і одному з найсильніших боксерів світу незалежно від вагової категорії. Його кут обрав правильну тактику, а сам боксер відмінно запроваджував її у життя, поки йому дозволяли сили і поки не став вносити корективи чемпіон.
Усик тримав бій з Белл під контролем. У британця не було шансів
Можливо, у Тоні Белл ще залишався ресурс для нових викликів, можливо, 36 років не вирок, можливо, він ще тисячу разів пошкодує про таке рішення. Але, що можна стверджувати напевно, так це те, що, не будь у протилежному кутку найсильнішого боксера крузервейту, що перебуває в самому розквіті сил, громадськість, в тому числі і самі британці, так до кінця і не зрозуміли, яким був бійцем ліверпульський Бомбер.
Виступ в Манчестері прибрало пелену. Панує на післяматчевій прес-конференції жаліслива атмосфера, якої складно було не пройнятись і стримувати сльози, тільки підтверджувала непересічність події та її незворотність.
«Я більше не Тоні Белл. Це вигадане ім’я, для мого батька. Прагнув довести йому, що зможу стати кимось в цьому житті. Ні дружина, ні батько мене так не називають. Я – Ентоні Белл», — заявив після бою Тоні.
І ті фанати боксу, які лише в кінці 2018 року доберуться до культової спортивної епопеї, не зазнають когнітивний дисонанс при перегляді «Крід. Спадщина Роккі». Тому що актор персонажу відповідає, тому що Ентоні Белл це заслужив.
