Тепер Філіп жадає чемпіонських поєдинків 5 квітня в Манчестері, Велика Британія, відбувся поєдинок між 39-річним британцем Джо Джойсом і 32-річним хорватом Філіпом Хрговичем. Бій, на який не чекали навіть учасники протистояння, дивував одразу своїми й динамічністю, і малоподієвістю. Боксери доволі добре комбінували та змагалися, враховуючи обставини. Проте перемоги рішенням суддів ми очікували тут останньою чергою. Джойс і Хргович повернулися після поразок. Проте з протилежним результатом Протистояння Джозефа та Філіпа взагалі не мало відбутися. Принаймні, не сьогодні. Джо Джойс мав битися проти Ділліана Вайта за право бути головним британським віковим претендентом на пояс чемпіона світу. Проте все змінилося, коли Вайт травмував палець у кемпі. Ділліан навіть надав фото травми, тож сумніви щодо правдивості не мають сенсу. Проте так чи інак, йому довелося шукати заміну. Доволі швидко вибір припав на Філіпа Хрговича. Хорват програв попередній поєдинок, як і Джойс. І жадав повернення до обойми та й доволі, але не занадто знаного опонента – Джо якраз підходив. Вони ще й історію протистояння мають, хоч і не назвеш її сильно особистою. Хлопці зустрічались у 2013 році в аматорах. Тоді переможцем вийшов саме Джойс. Проте Джозеф вже потроху рухався у бік лідерства в збірній Великої Британії, тоді як Філіп був лише молодим боксером, що подавав надії. Згодом обидва полетіли на Олімпіаду до Ріо. Там вони зустрілись із французом Тоні Йокою та програли йому. Хргович – у півфіналі, Джойс – у фіналі. Тож їхнє спільне аматорське минуле додавало інтриги. Однак і питань до Філіпа було достатньо. Головне: що він робитиме, якщо не вийде швидко нокаутувати суперника. Хргович іноді має проблеми з витривалістю, а на цей бій він погодився незадовго до протистояння. Тож на те, чи зможе Філіп витримати темп суперника, який проходив повноцінний кемп, відповісти міг лише ринг. І він відповів, що зможе. Ймовірно, Хргович усе ж не сидів без діла після першої поразки в кар’єрі. Тренувався, готувався, налаштовувався працювати проти когось. Окрім того, й Джойс уже не може давати той самий темп, що й кілька років тому. Тож усе склалося. Джо добре почав поєдинок. Мав перевагу в джебі, не давав влучати правою. Хргович заряджався оверхендом через руку, як скажений, але здебільшого не влучав. А якщо й влучав, суперника сильно цим не лякав. Монотонність темпової роботи Джойса в атаці не вражає, але це виглядало, як шлях до перемоги. Повсякчас тиснути, змушувати відходити й регулярно бити по тулубу – так, щоб візаві не мав, коли відпочивати. Десь це виходило краще, а десь прилітало у відповідь. Усе ж, щоб зберігати темп, Джо доводиться працювати не на всю силу. А це дається взнаки на загальному вигляді бою, бо силові Хрговича виглядають переконливіше. Хай би там хто намагався зберігати сили, до 7-го раунду втомилися обидва. Не критично, але доволі серйозно. Філіп повсякчас цілив правим, суперник намагався не пропустити вирішального удару та працювати через тулуб суперника, який мав на підготовку істотно менше часу. Доволі рівне протистояння. Хргович, який ніколи не був генієм тактичних рішень, намагався боксувати з головою. Ловити суперника на помилках, бити силовими назустріч. Філіп вирішив не провокувати візаві на бійку на старті, щоб не витратити всі сили та відбоксувати розумніше. Джойс же не мав змоги якнайбільше атакувати силовими. Джозеф планував збити дихання супернику й добити того, якщо хорват зупиниться. Хргович підсів у другій половині зустрічі, але не кардинально. Тож зупинити й добити Філіпа не вийшло. Судді все ж робили висновки, виходячи із силових атак боксерів. Хргович мав їх більше, влучав також частіше. Тож і перемогу віддали йому: 96–95, 97–93 й 98–92. Для Філіпа це перша перемога після поразки від Даніеля Дюбуа. Для Джойса це четверта поразка в останніх п’яти поєдинках. Що тепер? Хргович хоче реванш проти Дюбуа. Це чудово й, можливо, так воно й буде. Проте навряд незабаром. Даніель планує реванш проти Усика. А якщо не складеться, то поєдинок проти Чісори, щоб захистити пояс IBF від обов’язкового претендента. Федерація погоджується поступитися питанням із претендентом на користь об’єднання титулів, але не на користь реваншу з Хрговичем. Враховуючи, що цей бій Дюбуа проведе влітку, хай із ким би той був, реванш можна планувати хіба що на кінець осені. А то й на зиму – залежно від результату поєдинку. Джойс же вже навряд повернеться на колишній рівень. Немає жодних причин вважати, що це може статися. Джо майже 40 років, він програв двічі Чжилею, Хрговичу та навіть Чісорі. Він може боксувати й надалі, збирати непогані зали, навіть зустрічатись із суперниками з ім’ям. Проте розмови про титул не мають жодного сенсу. Нема коли до нього діставатися, та й шансів не так уже й багато. Джо здав фізично. Вже не має змоги витримувати геть усі удари суперників. Не може тримати нескінченний темп у ринзі проти будь-кого. А в цьому була його основна сила. Великий відсоток нокаутів був саме від цього, й тепер це зникає. Проте Джойс – усе ще яскравий боксер, якого полюбляють у Великій Британії. І, можливо, захоче провести ще парочку поєдинків. Це йому вже ніхто, крім лікарів, заборонити не зможе.
