Схилимо голови. Російська авіабомба по Епіцентру вбила екс-веслувальницю

Оксані Скрипань було 47 років

Схилимо голови. Російська авіабомба по Епіцентру вбила екс-веслувальницю

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує Оксану Скрипань, яка була обдарованою веслувальницею, потім тренеркою, а загинула рівно рік тому, 25 травня 2024 року 47-річною, внаслідок удару трьома керованими авіабомбами по будівельному гіпермаркету «Епіцентр» у Харкові, на Салтівці.

Слід у спорті

Оксана Скрипань народилася 28 січня 1977 року у Харкові. Там і почала займатися академічним веслуванням під керівництвом Михайла Золотарського та Сергія Дементьєва. Пізніше успіхи у спорті привели її до Києва. Оксана переїхала до столиці, де вступила до Київського спортивного ліцею, та почала тренуватися в Олександра Горового та Олега Кореницького.

За роки у спорті спробувала себе у різних екіпажах: і в одиночці, і в двійці, і в четвірці. Неодноразово підіймалася на п’єдестали змагань місцевого рівня та чемпіонатів України. Була кандидатом у майстри спорту з академічного веслування.

Після випуску з ліцею Оксана повернулася у рідний Харків, де вступила до Харківського державного інституту фізичної культури. Пізніше пробувала себе у ролі тренера, згодом вийшла заміж і народила донечку Даринку.

Схилимо голови. Російська авіабомба по Епіцентру вбила екс-веслувальницю

Неспортивна діяльність

Останні роки жінка працювала в торговельному гіпермаркеті «Епіцентр», у відділі продажу товарів для саду та городу. Вона любила вирощувати фрукти та овочі, адже жила у приватному будинку.

Попри пропозиції від друзів виїхати з Харкова після початку повномасштабного вторгнення, покидати рідне місто вона не хотіла. Навіть у 2024 році, коли ситуація ставала критичною, казала, що найважче вже пережила, тому буде вдома. Не хотіла ставати тягарем для друзів чи знайомих, та й роботу кидати було шкода.

Схилимо голови. Російська авіабомба по Епіцентру вбила екс-веслувальницю

Загибель

У той злощасний день, 25 травня 2024 року, Оксана була на зміні. Перед самим ударом разом з колегою жінка пішла вглиб магазину, вийшовши зі свого відділу. І якраз у той момент, посеред вихідного дня, коли люди приходять у магазин родинами, російські покидьки нанесли авіаудар. За ті лічені хвилини, які були у працівників та відвідувачів після оголошення повітряної тривоги, спуститися до укриттів вони просто не встигли. Удар ворожих авіабомб прийшовся на центральну частину будівлі і забрав життя 19 людей. Понад 50 осіб тоді отримали травми різного ступеня важкості.

За словами друзів, якби Оксана залишилася у своєму відділі, то залишилася б живою. Усі її речі там вціліли. Навіть мобільний телефон, на який намагалася додзвонитися подруга Вікторія, як тільки почула про удар. Ще зранку вони розмовляли, і Оксана у той день чекала на гостей.

На те, що це все ж помилка і вона жива, до останнього чекали друзі, колеги, донька і її чотирилапі улюбленці. Та, на жаль, тест ДНК розвіяв цю надію.