Олександр Усик по два рази переміг усіх топів нинішньої надважкої ваги
Александр Усик. Фото – Getty Images
19 липня 2025 року – історичний день для професійного боксу. Вперше в історії цього спорту світ отримав триразовий абсолютного чемпіона. Та ще й за доби чотирьох поясів. Олександр Усик нокаутувавши в другому раунді Даніеля Дюбуа, додав до своїх титулів WBC/WBA/WBO пояс IBF, яким, до речі, сам і поступився, знову зібравши повну колекцію чемпіонських ременів. І здається, українець якщо не перевершив свого кумира – Мохаммеда Алі, то став поряд із ним: принаймні ніхто так впевнено не зачищав Королівський дивізіон професійного боксу.
Дивіться також: Олександр Усик — Даніель Дюбуа. Відео огляд бою за 19 липня
Через вік я не застав «наживо» епоху Мохаммеда Алі. Я бачив і захоплювався сходженням та злетом Майка Тайсона. Був зачарований міццю Льюїса. А ще якихось років десять-п’ятнадцять тому ловив собі на думці, що справді спостерігаю унікальне явище – тотальну домінацію у надважкій вазі Володимира Кличка.
Дивіться також: Усик — Дюбуа 2: найкращі фото поєдинку
Але Залізний Майк спочатку програв Бастеру Дагласу, пізніше – потрапив за ґрати, а повернувшись – натрапив на Голіфілда, який знищив його у першому бою та, скажімо так, «розлютив» у другому. У самого Голіфілда, до речі, був Ріддік Боу, а потім – і Леннокс Льюїс.
Володимир Кличко «не зрозумів» Тайсона Ф’юрі, а потім Циганський Король вкрав у молодшого з братів справжню велич, уникаючи, а пізніше взагалі відмовившись від реваншу. А потім у Влада стався Джошуа – епічний бій, у якому різниця у віці все ж таки зіграла не на користь Кличка.
Читайте також: Усик: 38 — це молодий хлопець, це лише початок
Згаданий Льюїс «натикався» на Рахмана і Маккола, яких потім показово знищив, але в першому бою з Голіфілдом Леннокс не був переконливим, на зустріч з Тайсоном вийшов уже на спаді останнього (хай і провини британця в цьому немає), а потім і зовсім пішов з боксу після бою з Віталієм, який на момент зупинки поєдинку лідирував на записках всіх трьох суддів. І найголовніше, тоді ще тінь Алі надто сильно нависала над усім дивізіоном.
Олександр Усик. Фото – Getty Images
Мохаммед Алі залишався усіма визнаною легендою. Судити про його навички міг і можу лише за відео чи нарізками боїв, відгуками очевидців, оцінками експертів.
З усіх перерахованих вище видатних бійців частіше за Алі (п’ять поразок) програвали лише Голіфілд (10 разів) і Тайсон (шість), стільки ж Володимир Кличко, менше – двічі – Льюїс.
Читайте також: Зеленський: Олександр Усик знову це зробив! Абсолютний чемпіон. Легенда. Наш
Свою першу поразку на професійному ринзі Голіфілд, який також ставав абсолютним чемпіоном у важкій і суперважкій вазі, отримав у 29-му бою. Володимир Кличко вперше програв у профі у 25-му поєдинку, Льюїс – у 26-му, Алі – у 31-му, Тайсон – у 38-му. У Усика поки що нуль у графі «поразки» у 24-х проведених боях. Але велич бійця точно не вимірюється лише цифрами рекорду. Поглянувши на статистику і головне – хронологію боїв Алі, стає зрозуміло, за що він отримав прізвисько “Найвеличніший”. І так само ясно, чому Усик як мінімум встав з Алі в один ряд.
Читайте також: Усик – Дюбуа 2 нокаут від українця у п’ятому раунді онлайн трансляція реваншу Live
Мохаммед Алі отримував і бився з найкращими, чи точніше сказати, найнебезпечнішими бійцями дивізіону. Бився – не по одному разу, доводячи свою перевагу (виняток – єдиний бій з Форманом, але там вже було рішення Великого Джорджа піти зі спорту). До свого відсторонення Алі двічі побив Лістона (відібравши чемпіонський титул і захистивши його в реванші), двічі – британця Купера, який високо котирувався, по разу – екс-чемпіона світу Флойда Патерсона і канадця Чувало (обох він поб’є ще раз після повернення).
Читайте також: Усик бив точніше і завдав більше потужних ударів у бою-реванші з Дюбуа
Повернувшись після дискваліфікації Алі закотив яскраві трилогії з Джо Фрейзером (дві перемоги та поразка) та Кеном Нортоном (дві перемоги та поразка), двічі переміг Джеррі Кворрі, по разу – згаданих Чувало та Патерсона, а також Джорджа Формана та Леона Спінкса (поступившись першому). Усі вони – топи свого часу. І що найголовніше, навіть у програних протистояннях останнє слово завжди залишалося за Алі: американець обов’язково закривав поразки наступною перемогою, інколи ж – і не однією.
Усик пішов ще далі. Зачистивши крузервейт, де, нагадаємо, українець переміг п’ять (!) чинних на той момент чемпіонів світу, Олександр буквально виніс надважкий дивізіон, вигравши у трьох володарів чемпіонських поясів. Причому всі вони на момент зустрічі з Усиком перебували в ТОП-2 рейтингу і всі вони – Ентоні Джошуа, Тайсон Ф’юрі та Даніель Дюбуа – програли Усику двічі. Двічі – беззаперечно.
Читайте також: Дюбуа: Потрібно віддати належне Усику, я зробив усе, що міг
Здається, всім ще доведеться усвідомити унікальність чи велич Усика. Чемпіон світу та Олімпійський чемпіон в аматорах, триразовий абсолютний чемпіон світу серед професіоналів, абсолютний чемпіон світу у двох вагових категоріях, боєць, який змінив уявлення про бокс, навички та талант. Олександр точно буде у Залі боксерської слави та числі найкращих боксерів світу в історії. Хочеться вірити, що під першим номером. А поки що просто в черговий раз віддамо йому належне і схрестимо пальці, щоб знову побачити в рингу якщо не Найвеличнішого, то Найвидатнішого бійця в історії.
