Після тріумфу 19 липня 2025 року, коли Олександр Усик (24–0, 15 КО) вдруге нокаутував Даніеля Дюбуа і знову став абсолютним чемпіоном світу у надважкій вазі, постало головне питання — що далі? Українець досяг усього, про що мріють спортсмени: усі пояси, бездоганний рекорд і статус легенди. Проте, схоже, Усик ще не готовий завершувати кар’єру. Попри чутки про можливу пенсію, він дає зрозуміти: попереду ще нові виклики. У цьому матеріалі — про те, хто може стати його наступним опонентом. Статтю підготувала редакція komentator.net за матеріалами джерела.
Джозеф Паркер — претендент №1
Новозеландець Джозеф Паркер (36–3, 24 КО) є головним кандидатом на бій з українцем. Він уже давно займає позицію обов’язкового претендента на пояс WBO, а також володіє тимчасовим титулом. Останнім часом Паркер упевнено переміг таких суперників, як Деонтей Вайлдер, Чжан Чжилей і Мартін Баколе.
Бій із Усиком мав відбутися ще у 2025 році, однак українець узяв паузу через травму спини. Організація WBO запросила додаткові медичні документи, але зрештою дозволила чемпіону відкласти обов’язковий захист титулу, щоб відновитися.
Формально Паркер — перший у черзі на поєдинок. Єдине, що може змінити ситуацію, — його бій проти Фабіо Уордлі, запланований на жовтень 2025 року. Саме переможець цього двобою, найімовірніше, і зустрінеться з Усиком у ринзі.
Фабіо Уордлі — британська загроза
Фабіо Уордлі (19–0–1, 18 КО) — одна з найяскравіших зірок британського боксу. Він володіє тимчасовим поясом WBA і швидко пробився до еліти надважкої категорії. Упродовж останніх двох років Уордлі нокаутував Фрейзера Кларка та Джастіса Хуні, продемонструвавши агресивний стиль і потужну ударну техніку.
Втім, нестабільність Фабіо викликає запитання: часто він поступається за очками, але вириває перемогу завдяки одному точному удару. Це робить його небезпечним, але непередбачуваним суперником. Для Усика зустріч із таким боксером буде справжнім випробуванням — і технічним, і психологічним.
Агiт Кабаєл — німецький фактор
Німець турецького походження Агiт Кабаєл (26–0, 18 КО) — темна конячка дивізіону. Він просувається за лінією WBC і поступово наближається до вершини. Після перемоги над Джарреллом Міллером увага до Кабаєла суттєво зросла, адже його робота по корпусу вважається однією з найкращих у ваговій категорії — а саме ця зона є слабким місцем Усика.
Як повідомляє Bild, Кабаєл проведе свій наступний бій узимку 2026 року в Німеччині проти одного з топ-10 надважковаговиків. Турнір транслюватиме DAZN. Якщо Агiт здобуде перемогу, він може офіційно претендувати на титульний шанс.
Тайсон Ф’юрі — саудівська інтрига
Третій бій Усика з Тайсоном Ф’юрі (34–2–1, 24 КО) — це мрія фанатів, і, цілком можливо, вона стане реальністю. Глава Генерального управління розваг Саудівської Аравії Туркі аль аш-Шейх уже заявив, що готовий профінансувати реванш, адже вважає Ф’юрі своїм другом.
Сам Тайсон непослідовний: то заявляє про завершення кар’єри, то обіцяє повернення. Проте гроші саудитів здатні переконати будь-кого. Якщо обидва чемпіони дадуть згоду, фанатів очікує історичне протистояння, яке може побити всі рекорди переглядів і гонорарів.
Джейк Пол — шоу заради хайпу
Хоч це й здається дивним, але ім’я Джейка Пола (12–1, 7 КО) теж з’явилось серед потенційних суперників. Блогер і шоумен оголосив, що хоче «перемогти Усика» в межах своїх п’ятирічних планів. Українець відповів дотепно, заявивши, що готовий «зустріти його в клітці».
Поєдинок за правилами боксу малоймовірний — різниця у класі занадто велика. Але якщо розглядати варіант кросовер-бою у форматі ММА чи шоу-турніру, це може стати гучним завершенням кар’єри Усика. Він уже все довів у ринзі, тож може дозволити собі гідно закінчити спортивний шлях яскравим експериментом.
Що чекає на чемпіона далі
Нині Олександр Усик перебуває в унікальному становищі. Він абсолютний чемпіон світу, не має боргів перед уболівальниками й сам обирає шлях. Бій із Паркером — логічний крок, з Ф’юрі — емоційний, а з блогером Полом — комерційний. Доля наступного поєдинку залежить лише від бажання самого Усика.
Нагадаємо, ми також писали про те, що криза «Динамо» це проблема не у тренерах, а у системі.
