Закордонна кар’єра Євгена розпочалася влітку 2015 року. Закінчивши свій виступ за «Дніпро», Коноплянка на правах вільного агента підписав контракт з іспанською «Севільєю». Перебування українського півзахисника в цьому клубі багатьом запам’яталося голами у ворота «Барселони» та «Реалу» і безкінечним сидінням на лаві запасних. Якщо вдаватися до цифр то всього за «Севілью» гравець відіграв 52 матчі, забив 8 м’ячів та віддав 9 результативних передач. І лише 25 ігор провів зі старту.
Головна проблема – адаптація
Головною проблемою Коноплянки, на думку тодішнього тренера «Севільї» – Унаї Емері, була адаптація. Цікаво, що конкретно мав на увазі керманич: адаптацію в країні, колективі чи не швидке огортання після української прем’єр-ліги, де гравцю рівня Коноплянки можна було працювати на півсили? Насправді причин чому не вдалося закріпитися в основному складі було ще декілька. По-перше, Унаї Емері спробував перевести Євгена на непритаманну йому позицію – правий фланг, по-друге, Коноплянка завжди тримав фокус на атаку, іноді забував про оборону, що не дуже подобалося тренеру.
Коли команду очолив Хорхе Сампаолі ситуація з українським вінгером не змінилася. Коноплянка, як завжди спостерігав за грою з лави запасних. Новий наставник «Севільї» спілкуючись з Коноплянкою, наголосив на тому, що гравцю потрібно ще трохи часу аби отримати місце в стартовому складі. На що Євген відповів, що приїхав сюди не гроші заробляти, а займатися улюбленою справою – грати у футбол.
Прогрес Коноплянки в «Шальке»
Влітку 2016 року Євген підписує контракт з німецьким «Шальке». Змінити футбольну прописку Коноплянці вдалося, а от вирішити проблему з ігровою практикою ні. Якщо порівнювати три сезони, які провів гравець в «Шальке», то найвдалішим з них був другий 2017/2018. Євген провів 30 матчів (20 ігор зі старту) забив 6 м’ячів та в середньому перебував на полі 59 хвилин. В сезоні 2018/2019 Коноплянка прогресував в таких показниках як точність передач, кількість виграних дуелей та покращив відсоток перехватів м’яча. Не вдалося лише одне – збільшити час перебуванняна полі.
Євген Коноплянка – гострота в атаці «Шальке»
В цьому сезоні «Шальке» зосереджений на обороні. Команда впевнено виглядає без м’яча, тримаючи суперників глибоко на їхній половині поля. Хотілося б, щоб головний тренер «Шальке» Доменіко Тедеско згадав, що найкращий захист – напад. Коли Євген виходить на поле з’являється гострота в грі, а сам вінгер перетворюється на головного спеціаліста з просування м’яча вперед. Головною проблемою є те, що не завжди Коноплянка доводить це просування до логічного завершення – голу або пасу.
Та тут знову дається взнаки відсутність ігрової практики. Серед причин, через які, скоріше за все, Євген таки покине клуб спеціалісти виділяють такі: адаптація, стиль гри команди зовсім не підходить Євгену, фінансова складова (нелогічно платити одну з найбільших зарплат гравцю, який гріє лавку запасних). Посперечатися можна лише з першим пунктом, адже за три роки адаптуватися можна до будь-яких умов і вимог.
Що далі?
Обираючи наступну команду, Євгену слід врахувати попередні труднощі. Розглядаючи такий процес як адаптацію (ну вже ж якось дуже складно вона проходить для Євгена), можна спрогнозувати повернення до України («Шахтар», як варіант), але воно найменш вірогідне зараз. Повернутися до України означає поставити хрест на європейській кар’єрі. Тому потрібно зосередитися на пошуку клубу закордоном, який будує свою гру на атаці.
Багато фахівців наголошують на можливість повернення Євгена в чемпіонат Іспанії, але в команду середнього рівня. Наприклад, «Еспаньол». Можна перезапустити кар’єру в Італії чи Франції. Інший варіант – переїхати в топ-клуб не елітного європейського чемпіонату. Скажімо, спробувати свої сили в Туреччині чи Бельгії. Та здається, для Коноплянки найголовніше зараз знайти клуб, тренер якого зміг просто довіряти Євгену та дати можливість показати свої найліпші сторони.
Анна Шуба, Київ
Джерело: ukrinform.ua