Ситуація в національній збірній України дуже нагадує підготовку нашої країни до Євро-2012 — усе робиться через одне місце, та й то в останній момент.
Цього тижня «синьо-жовті» провели спаринг із командою Італії. Наївні голови деяких фахівців та уболівальників сподівалися, що у разі феєричної перемоги українців, Юрій Калитвинцев позбудеться приставки «виконуючого обов’язки». Навіть футболісти перед камерами корчили серйозні гримаси і повсякчас повторювали, що своєю грою хочуть допомогти своєму тренеру. Але гримаси корчити – це одне, а добитися результату у матчі із збірною Італії – інше. Саме друге українцям зробити не вдалося. Хоч і не зірковим складом, але Скуадра Адзурра розібралася із господарями поля.
Наступного дня в Будинку футболу вирішували кому ж із полководців довірити похід за золотом Євро-2012. Але чиновники, чи то пак головний чиновник, не визначилися. Президент ФФУ Григорій Суркіс зізнався, що точної відповіді на питання хто може привести збірну до перемоги на домашньому Євро, о диво, у нього не має. Є троє головних кандидатів – Олег Блохін, Юрій Калитвинцев та Павло Яковенко. Усі троє, традиційно, із «динамівської» сім’ї. Марчело Ліппі, виявляється теж був кандидатом на тренерську лавку у нашій збірній, але спроби опозиціонерів скинути з трону президента ФФУ відлякали іменитого італійця, покивав пальчиком в сторону недругів Григорій Михайлович.
Зрештою за 14 місяців до початку турніру запрошувати іноземця в збірну – авантюра. Він отримуватиме величезну зарплатню (хоча Бог з ними, з тими грошима. Їх як не на тренера-варяга, то на яхту чи шикарне авто і нам покататися точно не дозволять), але толком розібратися хто є хто в Україні не встигне. Тобто, відібрати в команду реально найсильніших футболістів та зліпити із них потужну збірну не встигне. Спізнилися ми із тренером-іноземцем. Це прекрасно розуміє Григорій Суркіс, а тому тепер тріо кандидатів є суто українським.
Як тільки президент ФФУ зарахував Блохіна в претенденти, автор цих рядків набрав номер телефону Олега Володимировича. Глиба нашого футболу від коментаря не відмовилася, але спілкувалася із притаманною йому іронією: «Як, я кандидат в тренери збірної? Вперше від вас чую» – кокетував Блохін. Він запевнив, що жодних навіть попередніх переговорів із Федерацією не вів. Що ж це виходить, 21 квітня на члени Виконкому проголосують за Олега Блохіна, а той заспіває їм космічні умови контракту або просто відмовиться із поїде, скажімо, в Саудівську Аравію на службу до місцевих шейхів. Вочевидь, лукавить Олег Володимирович. За неофіційною інформацією із ФФУ, він уже мав розмову із Григорієм Суркісом. Фахівець запевнив боса в тому, що не має жодного стосунку до Віталія Данілова (президент Прем’єр ліги першим офіційно запропонував ФФУ розглянути кандидатуру Блохіна) та до інших опозиціонерів і пообіцяв мир та дружбу. Григорій Михайлович, подейкують, не повірив цим словам.
Отож, підкилимні ігри тривають. Визначитися із наставником збірної повинні впродовж цього місяця. Найслабшою ланкою серед кандидатів видається Юрій Калитвинцев. У нього, кажуть, не має вміння запровадити в збірній залізну дисципліну. Той же Олександр Алієв до Калитвинцева ставиться як до товариша, а не до тренера. Але чи так уже суттєво хто саме очолить збірну? В Яковенка та Блохіна теж є свої мінуси.
