Після хет-трику у ворота луганського клубу ЛТК форвард “Енергії” Максим Павленко став практично недосяжний для інших у гонці бомбардирів чемпіонату України з футзалу. Він забив аж 23 м’ячі і на вісім влучних пострілів випередив найближчих переслідувачів.
Мало того, тепер в активі Максима — рівно 300 голів у чемпіонатах України! Форвард-рекордсмен дав інтерв’ю “Експресу”.
— Ви вже можете святкувати перемогу у боротьбі за звання найкращого бомбардира України…
— До кінця чемпіонату залишається три матчі. Навряд чи бразильський легіонер “Урагану” Сержао відквитає таке велике відставання — вісім голів. Але зі свого лідерства не буду задоволений, якщо ми не станемо чемпіонами. Для цього нам потрібно не програти у гостях харківському “Локомотиву” і перемогти вдома “Ураган” та “Єнакієвець”. Будуть чемпіонські медалі — буде радість від того, що я найкращий снайпер.
— Удруге в кар’єрі…
— Авжеж. Мені не звикати до таких перемог. Мене радує стабільність, адже в середньому за останні 16 років забиваю близько 20 голів за сезон. Цього сезону я провів 20 ігор і забив 23 голи. Добрий показник.
— Що більше впливає на результативність форвардів: командна гра чи індивідуальна?
— Думаю, 50 відсотків успіху залежить від команди і 50 — від самого гравця. Самотужки форвард нічого не зробить. Так, іноді можна в якомусь епізоді обвести захисника і влучно пробити по воротах. Та мені краще творити голи разом з одноклубниками. Організовуємо цікаву комбінацію, а я завершую її влучним ударом по воротах. У футзалі потрібне гольове чуття. Це чинник, що забезпечує 50 відсотків успіху. Гравець має опинитися у потрібному місці та вдало підставити ногу. До речі, мені не менш приємно, коли після мого паса забивають інші гравці.
— Свого часу ви встигли пограти у великий футбол і тренувалися в одній віковій групі з Андрієм Шевченком. Де важче забивати: у футболі чи футзалі?
— Важко порівнювати. У футболі ворота ширші, більший простір, щоб утекти від захисників. З другого боку, захисників більше. У футзалі на майданчику лише чотири гравці. Ми більше часу тримаємо м’яч і швидше переходимо від оборони в напад. Власне кажучи, тут нема поділу на захисників і форвардів. Бігаємо від чужих воріт до своїх. Так що можливостей забити більше.
— А де фізично важче — на великому полі чи у залі?
— Футболісти на полі за матч долають від 8 до 12 кілометрів і працюють без замін. А ми можемо на кілька хвилин цілковито віддатися грі, а опісля сідаємо на лаву перепочити. Але бувають футзальні матчі, після яких ледве ноги з майданчика волочиш.
