Донецький «Шахтар» «без п’яти хвилин» чемпіон України 2011-2012 років. У завершальному турі Прем’єр-ліги «гірникам» необхідно обіграти аутсайдера турніру – «Олександрію». У разі успіху донеччани чемпіонське звання виборють утретє поспіль. Чому київське «Динамо» стільки часу перебуває на другому плані у нашому футболі? Із цим питанням ми звернулися до ветерана столичної команди Петра Слободяна.
«Валерій Лобановський приклав чимало зусиль для того, щоби центр тяжіння радянського футболу змістився з Москви до Києва. Йому це вдалося, – каже Петро Петрович. – Тепер же донеччани зробили так, що цей центр змістився із Києва в Донецьк. Про що може свідчити хоча би те, що у фіналі розіграшу Кубка зіграли дві команди із Донбасу – «Шахтар» та «Металург».
Вочевидь, у підготовці «Динамо» були допущенні промахи. Детальніше про це варто розпитати у наставників команди, все-таки зі сторони важко робити однозначні висновки.
Хотів би відзначити, що у «Шахтаря» є стабільний склад, основні гравці цієї команди відіграли за «гірників» мінімум по п’ять років. Тобто, Мірча Луческу зібрав команду, можна сказати, зробив машину, на якій тепер їздить. В «Динамо» ж у цьому плані відбувається чехарда. Дехто уже своє відіграв, інші не розкрилися. Кияни постійно підсилюються, але справжніх зірок ми так і не побачили. Це триває упродовж кількох останніх років. Є достатньо не погані новобранці, але не має таких, від яких могла би залежати доля чемпіонату. Вочевидь, у цьому винна тренера, мабуть, він з ними не допрацьовує.
Дехто каже, що чемпіонат України став цікавішим, побільшало команд, що ставлять перед собою амбіційні завдання. Я ж думаю інакше. Для мене рівень чемпіонату визначається успіхами національної збірної. Не заздрю Олегу Блохіну, у нього складне т завдання – зробити боєздатний колектив із українських футболістів. У нас нападаючого знайти важко, є величезні проблеми із вправними форвардами. Ви подивіться на Іспанію, Німеччину. Ось у них цікавий чемпіонат, хороший рівень футболу. А тому і зі збірною проблем не має. Там можна назбирати футболістів на п’ять складів національної команди. А в нас ситуація значно гірша. Силу клубів у нас визначають іноземці. А на дитячому, юнацькому рівні у нас є проблеми, що позначається і на дорослому футболі».
