Незважаючи на останні успіхи українських боксерів, сьогодні основні події елітного українського боксу частіше проходять за межами України. Але нещодавно світовий бокс надихнув і Київ – шість днів в столиці проходила Конвенція (Конгрес) WBC, де були присутні самі топові фігури світового боксу і приймалися рішення з найважливіших питань.
Конгрес WBC став справжньою грандіозною подією для українського боксу, і тепер ми чекаємо нових перемог наших хлопців вже в найближчих боях. А поки ж ми зустрілися з одним з головних організаторів Конгресу WBC в Києві – Аліною Шатерніковою.
Шатернікова, зараз будучи віце-президентом Ліги професійного боксу України, виступила одним з тих, хто втілив київський Конгрес WBC в життя. Чому наш Конгрес вийшов одним з найкрутіших, як здивував Оскар Де Ла Хойя і розчарував Менні Пакьяо, коли українцям чекати мега-файту в Києві та багато іншого – в нашому великому інтерв’ю, першу частину якого ми публікуємо зараз.
“Тепер прапор України буде не тільки на зеленому поясі WBC, але і всюди на офіційному логотипі”
– Після Конгресу пройшло вже більше двох тижнів. Уже “видихнули” після насиченого тижня боксу чи все ще на емоціях?
– В першу чергу хочеться сказати, що Конгрес в Києві відбувся завдяки великому бажанню Віталія Кличка провести його в Україні. Наш мер дуже давно їздить на конгреси WBC, і скільки ми спілкуємося, він хотів привести такий захід і в нашу країну.
Сам же Конгрес ми почали готувати ще в лютому, адже це дуже насичене і різноманітна по заходам подія. Тому тут потрібен був структурний підхід та готовність справлятися з будь-якими труднощами та дрібницями. І все пройшло чудово – в самому проведенні, в організації семінарів, в концертній програмі, де ми показали українську культуру. Також екскурсії та відвідування різних місць типу Музею братів Кличків і Залу боксерської слави. Гості були задоволені в кожній дрібниці, навіть в тому ж поселенні – всі жили в готелі так, як хотіли. Повірте, коли у тебе є 600 чоловік, і у кожного своє маленька прохання, дуже непросто задовольнити їх всі.
– Що викликало найбільше труднощів в організації?
– Спочатку багато роботи було з логотипом. Ми дуже довго думали над концепцією, міняли-переробляли, довго малювали саму емблему (куля з пам’ятками Києва). Але в підсумку все вийшло відмінно, і ми наскільки спрацювалися, що розуміли один одного з півслова.
Уже після Конгресу я отримала масу листів від зарубіжних колег із захопленням від Києва. Один з топових боксерських суддів, на рахунку якого понад 3 000 поєдинків з 1981 року, написав: “Я 26 років як арбітр відвідую Конгреси WBC, і ваш Конгрес став найкращим. Ви реально переплюнули всіх”.
Тепер ми поставили дуже високу планку. У минулому році, на банкеті закриття під час передачі Києву прапора Конгресу, до мене всі підходили та дещо співчували. Мовляв, “в Баку було все так класно, вам буде важко”. Але я впевнено відповідала: “Повірте, ми впораємося”. І всі відгуки показали, що ми впоралися.
– Що стосується символіки, то великим сюрпризом для українців стала поява прапора України на зеленому поясі WBC . Як з’явилася ця ініціатива, і як ви почули про це вперше?
– Це ще вагомий підсумок нашого Конгресу. Завдяки успіхам в боксі, перемогам братів Кличків та інших хлопців Україна отримала таке загальносвітове визнання. Це дуже почесно і приємно, а головне – заслужено.
Так, це був сюрприз. Таке рішення прийняв президент WBC Маурісіо Сулейман і рада директорів WBC, але я про це дізналася в неформальному спілкуванні. В один з вечорів напередодні Конгресу ми мали можливість повечеряти разом з офісом орг. комітету WBC, і тільки там я почула про таку приємну подію. Але для багатьох в українському боксі це був приємний сюрприз.
– Прапор України увінчав лише зелений пояс WBC, або він в цілому закріпився на логотипі WBC і буде присутній там скрізь і постійно?
– Він буде закріплений на логотипі на всіх офіційних зображеннях. Так, поки на сайті WBC видно старий логотип, але це лише тому, що технічно його поки не поміняли (розмова відбулася 12 жовтня. – прим. Авт.).
“Я більше 10 років відвідую Конгрес WBC і впевнено можу сказати, що Оскар Де Ла Хойя з’являється там вкрай рідко. Але тут він був, і це ще раз підкреслює – ми відмінно впоралися з проведенням Конгресу”
– У рамках Конгресу пройшли якісь знакові зустрічі?
– В першу чергу на Конгресі є багато промоутерів, яких цікавлять рейтингові комітети. На їх засіданні кожен промоутер може виступити перед керівництвом WBC і представниками рейтингового департаменту, намагаючись домогтися для свого боксера кращого місця в тому чи іншому рейтингу.
Наприклад, я промоутер, і мій боксер знаходиться умовно на 24-й позиції. За останній рік він провів багато успішних боїв з гідними суперниками, і я бачу його місце в топ-15. У підсумку я підходжу до мікрофона і виступаю перед членами комітету, обгрунтовуючи, чому мій боксер заслуговує підвищення в рейтингу.
Завдяки цьому на Конгрес приїжджає дуже багато промоутерів, так як засідання рейтингового комітету – живий майданчик для поліпшення позицій боксерів. Зараз же перед рейтинговим комітетом виступали й українські менеджери.
– Що являє собою семінар для арбітрів?
– Це відмінна можливість для суддів отримати нові знання та підняти кваліфікацію, він дуже важливий для всього світового боксу. Зараз в Україні з’явилося кілька рефері з Харкова, які раніше працювали в олімпійському боксі, а тепер переходять в профі бокс. І ось вони отримали відмінну можливість пройти такий семінар, поліпшивши свої знання і розуміння боксу. Адже спікери на таких заходах – судді з 30-річним стажем, які готують дуже багато відео-матеріалів і обговорюють чимало спірних моментів.
– У вас є думки або плани стати промоутером?
– Щоб стати промоутером, потрібно бути багатою людиною. А на сьогоднішній день я не вважаю себе такою. По суті, промоутер – цей той, хто інвестує в боксерів. Думаю, ви навряд чи можете відразу відкрити велике підприємство, адже для цього потрібен чималий капітал. Аналогічно і промоутер повинен мати або особистий багаж грошей, або великий спонсорський контракт на певну кількість івентів в рік, які профінансує спонсор. Тому на сьогоднішній день я не можу стати промоутером.
А друге – функції промоутера та функціонера федерації трохи інші. Зараз я займаюся тим, де можу бути більш успішною.
– Кого так і не дочекалися на Конгресі з бажаних топ-гостей? Менні Пакьяо чекали, але, наскільки було видно, він так і не приїхав …
– Так, на жаль, його в Києві не було. Всі меседжі від WBC Пакьяо отримував і читав, але не відповідав. Що ж, це його право.
Зате цілковитою несподіванкою був приїзд Оскара Де Ла Хойя. Ми абсолютно не планували такого, і про прибуття Оскара в Київ я дізналася всього за 5 днів до самого приїзду. У підсумку він прилетів 3 жовтня, вже не на відкриття, але це в будь-якому випадку було дуже круто. Я більше 10 років відвідую Конгрес WBC і впевнено можу сказати, що Оскар Де Ла Хойя з’являється там вкрай рідко. Але тут він був, і це ще раз підкреслює, що ми відмінно впоралися з проведенням Конгресу.
“Залів в Україні вистачає, але є дефіцит тренерського складу”
– Чому в результаті не відбувся повноцінний бій Кличко і Льюїса? Про це багато говорилося, було чимало натяків, обидва боксери за кілька місяців до Конгресу навіть почали тренування…
– Спочатку ми працювали над ідеєю зустрічі двох легендарних чемпіонів в рингу. З виходом їх під улюблені треки, але в смокінгах і з дуеллю поглядів. Це розглядалося саме як зустріч в рингу, а не битва. Але потім обставини змінилися, і чому бій не відбувся, описано в самій історії, розказаній на відкритті (після того, як Кличко та Льюїс разом прокоментували бій 2003 року, Віталій заявив, що головний переможець того бою – сам бокс. – прим. авт .).
– Як виникла ідея спільного коментування Віталієм і Ленноксом бою 2003 року?
– У нас була команда, яка розробила такий задум. Ми погоджували це з Ленноксом та іншими, вважаючи, що людям буде дуже цікаво. По суті, це був непростий план, деталі якого допрацьовувалися в процесі. І я вважаю, що такий результат – наш грандіозний успіх. Це дійсно стало родзинкою і фішкою офіційного відкриття.
– Віталій Кличко говорив, що на благодійному аукціоні під час Конгресу зібрали 200 000 доларів для реконструкції залу в Маріуполі…
– Це проект Klitschko Foundation, який вже багато років займається відновленням боксерських залів в Україні. А Конгрес дозволив нам допомогти проекту, за допомогою аукціону зібравши гроші. Тепер маріупольський боксерський зал, який знаходиться в розрусі, отримає нове життя. Разом з цим, до речі, у залу буде й нове ім’я – WBC Boxing Gym. Так би мовити, в пам’ять про цю подію.
– Як в Україні зараз в цілому справи з боксерською інфраструктурою?
– Залів вистачає – в Києві останнім часом їх відкривається досить, один кращий за інший. А ось тренерів не вистачає, і це проблема. Інвестори та меценати вкладаються в обладнання та інфраструктуру, але забувають про фахівців. Про те, що тренеру також треба годувати сім’ю, жити і розвиватися.
– Чому так?
– Це людський фактор. Коли проблема стане гостріше, то і ситуація зміниться.
– У багатьох видах спорту чимало спортсменів та спортивних фахівців виїжджають закордон, змінюють громадянство…
– У боксі, на щастя, такого немає.
У другій частині інтерв’ю через кілька днів говоримо про те, що заважає промоутерам проводити бої в Україні, скільки можуть коштувати квитки на мега-файт для українців, як бій Джошуа показав поганий приклад і чому Великобританія зараз на вершині боксу.
