За домовленістю керівництва “Карпат” і ФК “Харків” білоруса Аляксєя Сучкова та бразильця Рошу Батісту, які близько двох місяців тому покинули Львів і перебралися в команду Володимира Безсонова, в першому офіційному матчі 2008 року наставник харків’ян залучати не міг. Батіста спостерігав за перипетіями поєдинку із трибун стадіону, а Сучкова на грі не було. У розмові з журналістом “Львівської Газети” білорус пояснив свою відсутність на “Україні”, розповів про причини, які спонукали його змінити команду, та про адаптацію в новому колективі.
– На грі побувати не вдалося. У цей час навідався в Білорусь, – розпочав Аляксєй Сучков. – Партнери розповідали, що команди не продемонстрували змістовного футболу. Це все-таки перша гра після зимової паузи, погодні умови не сприяли, якість газону теж була поганою. Звісно, хотілося приїхати до Львова, в цьому місті в мене залишилося багато друзів. Але зараз дружина переїздить у Харків, потрібно було допомогти їй.
– Уже адаптувалися до нової команди?
– Із першого дня перебування в Харкові не відчував особливих труднощів, лише на тренуваннях довелося затратити трішки часу на адаптацію, а зараз почуваюся добре.
– Ви справляєте враження комунікабельної людини, яка може стати своєю в будь-якому колективі. Мабуть, це й допомогло так швидко адаптуватися в Харкові?
– Справді, всі знають, що я комунікабельний, завжди легко сходився з людьми, ніколи не було з цим проблем.
– Пройшло майже два місяці відтоді, як ви покинули "Карпати", але чіткої відповіді на запитання, що спонукало вас це зробити, так і не пролунало… Перехід із "Карпат" у ФК "Харків" важко назвати кроком уперед, оскільки обидві команди виконують скромні завдання.
– Із "Карпат" мені треба було піти ще швидше. Перед ФК "Харків" поставлено завдання за підсумками сезону залишитися в еліті. А перед початком наступного сезону команда має доукомплектуватися, тож і завдання будуть вищими. Не думаю, що керівництво клубу витратило півтора мільйона доларів, щоб грати в першій лізі. Мабуть, якщо зараз витратили на трансфери такі гроші, в майбутньому продовжуватимуть підсилюватися.
– То все-таки, чому вирішили піти з "Карпат"?
– Спортивному директорові клубу Юрію Дячуку-Ставицькому та головному тренерові команди Валерію Яремченку відразу сказав, що за жодних обставин не хочу залишатися в "Карпатах". Вони розумні люди, зрозуміли, що сенсу втримувати мене не має, оскільки через півроку стану вільним агентом. Так опинився в ФК "Харків".
– А чим поясните власну категоричність – "за жодних обставин не залишуся в "Карпатах"?
– Мені вже не 18 років, невдовзі виповниться 27, час задуматися про майбутнє. Якби мене змусили залишитися в "Карпатах", зав’язав би з футболом.
– Вам не сподобався тренерський почерк Валерія Яремченка чи щось інше?
– Усе разом узяте не подобалося.
– Окрім ФК "Харків", іще хтось цікавився вами?
– Так, мене дуже хотів купити донецький "Металург". Але керівництво "Карпат" навідріз відмовилося продавати мене в цю команду. Згодом зателефонували з Харкова. Подумав: нехай буде Харків, аби лиш змінити команду.
– А чому керівництво "Карпат" відмовилося продати вас у "Металург"?
– Це вирішували на рівні президентів клубів, мені ніхто цього не пояснював.
– І наостанку: мабуть, уже переосмислили причини невдач "Карпат" восени 2007 року?
– Прийшов новий тренер – Яремченко, він перелаштовував команду, футболісти довго звикали.
– Упродовж першої частини чемпіонату за "Карпати" грали чотири білоруські легіонери. Тепер лишився один…
– …Аляксандр Юрєвіч, мабуть, не прижився в "Карпатах". Він має домашній характер, щось у нього не пішло у Львові. Добре, що продали його. А з Ковєлєм зрозуміла ситуація, не хотів залишатися у львівському клубі. Там узагалі багато хто не хотів залишатися.
Розмовляв Гліб Ваколюк
