23-річний Дмитро Проневич торік став чемпіоном футбольної Універсіади. Він відіграв на турнірі всі матчі. У фіналі забив вирішальний гол італійцям. Після цього футболістом зацікавилася ”Дженоа” — клуб вищої ліги італійського чемпіонату. Але до підписання контракту справа не дійшла.
1984, 11 листопада — Дмитро Проневич народився в місті Дубно Рівненської області |
— Генуезці контактували зі мною. У це зимове міжсезоння мав їхати в Італію на оглядини, але за регламентом міжнародної футбольної федерації гравець може виступати тільки за два клуби протягом одного сезону, — пояснює Проневич, коли зустрічаємося біля столичного стадіону ”Динамо” імені Валерія Лобановського. — Я грав у черкаському ”Дніпрі” та львівських ”Карпатах”. Тож навіть якби ”Дженоа” підписала мене, не зміг би виходити на поле.
То для вас сезон закінчено?
— Є можливість грати за клуби тих країн, де чемпіонати проводяться по схемі ”весна–осінь”. Наприклад, у Росії, Швеції. У нас сезон уже переходить свій екватор, а там тільки розпочинається. Нічого наперед не хочу конкретизувати, але веду контакти з кількома командами. Тож усе може бути.
Це вже не вперше футбольні закони грають проти вас.
— Точно. Так було з ”Сампдорією”, з шотландськими клубами, за які виступав, і тепер з ”Дженоа”. Проблема з регламентами постійно переслідує. Наприклад, у ”Сампдорії” не зміг залишитися через введення ліміту на легіонерів задля розвитку молодих футболістів.
Як вважаєте, українському футболу потрібен такий ліміт?
— Якісь обмеження — так. Треба залишати лише висококласних легіонерів, розчищати дорогу молоді.
Чому не опинилися в ”Карпатах”?
— Була домовленість із тренером Іщенком. Коли я приїхав до Львова, у клубі відбулася зміна головного тренера. Із новим наставником команди, Валерієм Яремченком, не порозумівся. Контракт розірвали за згодою сторін.
Ви грали в чемпіонатах України, Шотландії та Італії. Можете порівняти їхній рівень?
— У кожного чемпіонату свій стиль і своя специфіка. Щодо рівня, то тут важко сказати. Звичайно, в Італії футбол найвищого рівня. Організація та технічне забезпечення там відмінне. У Шотландії футбол більш силовий. Гра переважно йде через фланги й відбувається постійне нагнітання темпу. Україна від цих двох держав відстає.
Які спогади залишила таїландська Універсіада?
— Атмосфера турніру, мікроклімат у команді був комфортний. Ніхто на нас не тиснув, грали в своє задоволення.
Не було хвилювання перед грою у фіналі зі збірною Італії?
— Тільки перед початком трохи. Перед грою ми розібрали сильні та слабкі сторони нашого суперника, тим більше ми їх обіграли у груповому етапі. Мене збірна Італії нічим не здивувала. Мені відомий їхній футбол.
Як нагородили команду за перше місце?
— Присвоїли звання майстрів спорту міжнародного класу та видали грошові премії — по тисячі доларів.