У фіналі особистих змагань Тетяна здолала свою найкращу подругу в збірній України львів’янку Юлію Лобженідзе, а в фіналі командних змагань Дорохова, Лобженідзе, а також львів’янка Катерина Палеха поступилися збірній Росії. Зараз у львівському спорткомплексі СКА триває матч найсильніших лучників держави, за підсумками якого визначиться склад команди на весняні етапи світової серії турнірів Гран-прі. Саме там ми й поспілкувалися з новою чемпіонкою Європи.
– Перемога в Турині виявилась для мене несподіваною, – говорить Тетяна Дорохова. – Можливо, тому, що збірна України мала проблеми з приїздом до Турина. Через складні погодні умови ми не змогли вчасно вилетіти і ночували в аеропорту. Потім добиралися в Турин через Франкфурт. До того ж дорогою затримався наш багаж. Речі нам передали лише перед самою пристрілкою. Усі були втомлені й знервовані. Але після вдалої стрільби у кваліфікації, де я була третьою, з’явилася впевненість у власних силах. В олімпійському раунді я почергово вибила з боротьби румунку Банцілу, полячку Марцінкевич та італійку Ліонетті. А найскладнішим виявився мій півфінальний поєдинок з полячкою Юстиною Моспінек (118:114). У фіналі на мене чекала моя найкраща подруга – львів’янка Юлія Лобженідзе. На шляху до фіналу Юля виявилась сильнішою за лідерів європейської стрільби з лука – італійок Валєєву та Тонетту. Ми вже знали, що дві медалі у нас в кишені, тому стрілялося легко. Йшли, так би мовити, “стріла в стрілу”, а в перемогу повірила лише в останній серії – 118:116. Ми повторили ситуацію “зимової” першості світу 2005 року, коли я у фіналі поступилась одеситці Наталі Бурдейній. Ми з Юлією хороші подруги. Багато часу разом проводимо на зборах, часто зустрічаємося на змаганнях. Психологічно було дуже важко. Але хіба бувають легкі фінали?..
– Три українки потрапили до першої шістки, проте поступилися у фіналі командних змагань росіянкам…
– На особисті змагання сил ще вистачило, а на командні – ні. Вочевидь, невдачі в особистих змаганнях ще більше мотивували наших суперниць… Упродовж фіналу ми наздоганяли росіянок, а коли вже порівнялись з ними, зробили три невлучні постріли.
– Наша жіноча команда ще не здобула путівку на Олімпіаду-2008. Шанси залишаються?
– Наразі маємо лише дві ліцензії (Вікторія Коваль і Тетяна Бережна) в особистих змаганнях. У середині травня проходитиме літній чемпіонат Європи у французькому Віттелі. Після основних змагань там відбудеться кваліфікаційний відбір за путівки, що залишились. Потрібно буде пробитися там до півфіналу, і ця третя ліцензія дозволить жіночій збірній України виступити у командних змаганнях у Пекіні. Для мене ж основне завдання – вдало перейти зі стрільби на коротких дистанціях на стрільбу на довгих, де й змагатимуться лучники в Пекіні.
– Як ти почала займатися стрільбою з лука?
– Цим видом спорту займався мій брат Андрій, який перемагав на міжнародних юніорських змаганнях. А мене батьки чомусь вирішили відмовити від цього. Мама навіть кричала на мене, що, мовляв, це не жіночий вид спорту. До цього я займалася баскетболом, карате, ходила в танцювальний гурток. Тож мені в десятирічному віці довелося самій вистежити, куди ходить брат на тренування. Так і потрапила до рук тренерів чернівецької ДЮСШ “Гарт” Світлани Капанадзе та Анатолія Єгорова. Стрільба з лука має у Чернівцях славні традиції – у 90-х роках минулого століття на чемпіонатах світу та Європи перемагали Тетяна Мунтян, Ліна Герасименко-Павчук та інші. Через три роки занять стрільбою я виконала звання майстра спорту, а в 1996 у Львові виконала норму “міжнародника”. Відтак потрапила до юніорської, а згодом – й дорослої збірної України.
– Юлія Лобженідзе колекціонує сувенірні слоники…
– …а я – м’які іграшки. Намагаюся у кожній країні, де доводилося побувати, поповнювати свою колекцію.
– Кажуть, що за перемогу на чемпіонаті Європи у Чернівцях вирішили тобі подарувати квартиру?
– Після приїзду додому голова Чернівецької ОДА Володимир Куліш презентував мені та бронзовому призеру в чоловічих змаганнях Олександру Друцулу символічний чек на придбання квартири. Сподіваюся, чиновники дотримають слова (сміється. – Авт.).
Довідка: Тетяна Дорохова народилась 3 червня 1985 року в Чернівцях. Заслужений майстер спорту. Стрільбою з лука почала займатися з десяти років. Тренери – Світлана Капанадзе та Анатолій Єгоров. Представляє СДЮШОР (Чернівці) та товариство “Динамо”. Бронзова призерка чемпіонату світу 2003 року, віце-чемпіонка Європи 2005 року, чемпіонка та срібна призерка чемпіонату Європи-2008. Студентка Чернівецького національного університету. Незаміжня.
Високий Замок
