Наприкінці минулого тижня відомий у минулому футболіст, а тепер тренер київського “Динамо” Олег Лужний навідався до свого рідного Львова. Його команда в межах 21-го туру чемпіонату України з футболу зустрічалася з “Карпатами” (кияни перемогли з рахунком 2:1). У розмові з журналістом “Газети” Лужний розповів про враження від матчу, плани стосовно облаштування у Львові власної футбольної академії та про свою участь у роботі організаційного комітету Євро-2012.
– Які враження від гри "Карпат" із "Динамо"?
– Мені дуже сподобалися львівські футболісти, щиро кажучи, не сподівався від них такої гри. Ми переглядали матч "зелено-білих" із донецьким "Металургом", тоді галичани діяли абияк, без особливого настрою. А в протистоянні з "динамівцями" проявили неабияку наполегливість, характер. З такими уболівальниками, як у Львові, саме так і потрібно грати. Зайвий раз переконався, що на стадіоні "Україна" завжди шалена атмосфера.
– А як оціните дії "динамівців"?
– Задоволений їхньою грою. До жодного футболіста своєї команди претензій не маю. Усі старалися, викладалися на сто відсотків…
– Упродовж кар’єри футболіста вам доводилося тренуватися під керівництвом дуже відомих у світі фахівців – покійного Валерія Лобановського, Арсена Венгера. З 2008 року ви працюєте у штабі теж доволі відомого фахівця Юрія Сьоміна. Що нового вніс росіянин у тренувальний процес "динамівців", що особисто для себе виокремили у співпраці з ним?
– Юрій Сьомін є справді хорошим фахівцем. Він, на мою думку, такого самого рівня, як Лобановський і Венгер. Сьомін володіє дуже хорошим психологічним підходом до футболістів. Грамотно будує гру тактично.
– Як гадаєте, тепер у чемпіонській гонці лише дві команди –" Шахтар" і "Динамо", а "Дніпро" та "Металіст" можуть розраховувати максимум на “бронзу”?
– "Металіст" ніколи не претендував на "золото". А "Дніпро" вибув із гонки після поразки від "Динамо". Якби вони виграли – інша річ. Хоча все може статися. Кожна команда повинна зберігати надію на успіх до останнього.
– Попри те, що тепер мешкаєте в Києві, у Львові хочете влаштувати власну футбольну академію. Розкажіть докладніше про свої плани…
– Хочу збудувати на Погулянці одне стандартне поле зі штучним покриттям, інше – з природним покриттям, накритий зал, маленький майданчик, два тенісні корти та готель для учнів з інших міст.
– Тобто маєте намір залучати для навчання в академії не лише львів’ян, а й мешканців інших регіонів?
– Чому б і ні? Таланти ж є не лише у Львові.
– А скільки дітей навчатиметься у вашій академії?
– Зараз у ДЮСШ-4 навчається 300 дітей. Немає необхідності змінювати цю цифру.
– Скільки коштів потрібно, щоб реалізувати задумане?
– Оскільки міська рада наразі не визначилася з остаточною відповіддю, ми ще не замовляли проект. Адже самі знаєте, що розробка проекту коштує чимало.
– Ви готові покрити всі витрати з власної кишені?
– У мене є товариші, які готові фінансово долучитися до цієї справи.
– У 2007 році міські депутати на одній із сесій уже розглядали вашу пропозицію, але більшість висловилися проти неї. Після того ви не розпитували в райців про мотиви їхнього рішення?
– Таке рішення ухвалили через те, що міські депутати достеменно не знали моїх планів. Про це мені розповів голова фракції "Наша Україна" Василь Трач. Представник БЮТ сказав, що в мене є конкуренти. Про яких конкурентів ідеться, не знаю. Припускаю, що ними є бізнесмени, які хочуть прибрати до рук ласу земельну ділянку й побудувати там житловий будинок.
– Наскільки мені відомо, не чекаючи на рішення депутатів міської ради, ви вже почали допомагати дитячій футбольній школі?
– Коли вперше прийшов на Погулянку, заступник директора ДЮСШ-4 запропонував мені оглянути роздягалку, але туди було просто страшно зайти. Не розумію, як діти можуть переодягатися в таких умовах. Про їхню форму, м’ячі та поле взагалі згадувати не хочеться. Тим м’ячам, мабуть, років 15. Не виключено, що я тренувався з ними, коли ще був футболістом "Карпат". Купив 300 дітям по два комплекти форми – тренувальну й ігрову, 100 м’ячів. Як із дитини може вирости справжній майстер, якщо вона не має умов для розвитку?
– Це правда, що ви хотіли б запросити для роботи з дітьми іноземного тренера?
– Хочу зробити так, як власники академії "Шахтаря". Як на мене, запрошення іноземця, який розуміється на роботі з дітьми, є хорошим варіантом. Бачив, як працюють наші дитячі наставники. Вони не тренують, а просто дають дітям нагоду пограти у футбол. А цього замало, в такому віці потрібно робити різні вправи, а у футбол грати лише наприкінці тренування. Спершу треба навчити дитину прийняти м’яч, відпасувати тощо. Необхідно знайти фахівця, який запровадив би для кожної вікової категорії свою програму: для шестирічних одну, для восьмирічних – іншу. В нас немає таких фахівців, тому і висококваліфікованих футболістів не так багато.
– З якої країни запросили б фахівця?
– Непогано працюють із дітьми в Голландії, Франції. Ймовірно, для роботи із львівськими дітьми запрошу тренера з Голландії. Мої знайомі пообіцяли підшукати там когось.
– Олеже Романовичу, ви є членом організаційного комітету Євро-2012 в Україні. Що входить у вашу роботу?
– Знаю, що вхожу до цього комітету, але мені ніхто жодного разу не телефонував і не пропонував прийти на засідання. Тобто моєю думкою ніхто не цікавився. Мабуть, у них є свої фахівці, які краще знають цю роботу. Але в такому разі навіщо було зараховувати мене в цей комітет?
– А як узагалі оціните підготовку України до Євро-2012?
– Ви бачите якусь підготовку? Я – ні… Бачу, що в Дніпропетровську побудували стадіон, у Донецьку добудовують. Окрім цих стадіонів, більше нічого немає. Ні доріг, ані готелів.
– Дуже часто у ЗМІ з вуст різних чиновників лунає погроза Львову: мовляв, не зміните ставлення до Євро, матчі у вас не відбудуться. Як гадаєте, це реальна загроза?
– Це більш ніж реальна загроза.
Розмовляв Гліб Ваколюк, Львівська Газета
