23 березня львів’янин Роман Джуман у Дніпропетровську спробує відібрати пояс чемпіона Європи з боксу у вазі до 69,9 кг у росіянина Заурбека Байсангурова. Нині чеченець — головна зірка столичної компанії ”K2 Іст Промоушн”, яка організовує вечір боксу в Дніпропетровську. Кореспондент” ГПУ” поспілкувався з Джуманом.
 1976, 18 лютого — Роман Джуман народився у Львові 1987 — почав займатися боксом 1994 — здобув ”срібло” першості світу серед юніорів 1997 — став чемпіоном України 1999 — виграв Кубок Європи 2000 — перейшов у професіональний бокс 2002 — одружився з Наталею 2007 — народилася донька Оленка На любительському рингу провів 168 боїв, переміг у 140. Серед професіоналів провів 28 поєдинків, із яких 23 виграв (10 — нокаутом), чотири програв і один звів на нічию |
Романе, чи не прикро, що 23 березня виступатимете фактично в ролі гостя в рідній країні?
— Над цим навіть не задумуюся. Так, Байсангуров — росіянин, але буде в ролі домашнього боксера для суддівства. А для публіки… Важко сказати, за кого вона буде уболівати.
Ви якось сказали, що, боксуючи в гостях, потрібно бути кращим за суперника не на дві, а на три голови. Або необхідно завершувати бій нокаутом. Готові до цього чи сподіваєтесь на об’єктивність суддів?
— На суддів я взагалі останнім часом не сподіваюсь. Тепер, буває, переваги і на три голови мало, щоб суддя підняв твою руку.
Налаштовуєтеся на нокаут чи на перемогу за очками?
— 50 на 50. Я не нокаутер, щоб ставити собі за ціль нокаутувати Байсангурова. Це буде найважчий бій у моїй професійній кар’єрі. Суперник агресивний у бою. І йому треба буде нав’язати ще більшу агресивність. Пасивність буде грати проти мене.
За стилем він підходить вам?
— Гадаю, так. У нього високий клас боксу. Із таким легше буде показати всі свої можливості.
Байсангуров на нещодавній прес-конференції у Дніпропетровську поводився досить самовпевнено. Сказав, що нокаутує вас.
— Це його звична поведінка перед кожним боєм. Він щоразу обіцяє нокаутувати свого суперника. Але, тим не менше, три останні його поєдинки пройшли всю відведену дистанцію. Не звертаю уваги на подібні заяви.
2006 року ви сказали, що готові прийняти виклик Байсангурова. Усе залежить від умов контракту і певної суми. Тобто умови та сума вас влаштували?
|
23 березня о 19.55 телеканал ”Мегаспорт” розпочне пряму трансляцію бою Джуман — Байсангуров. |
— Ні. Просто вага титулу чемпіона Європи перекрила розмір гонорару. Якби це був бій не за значимий титул, то за такі гроші я навряд чи погодився б виходити в ринг. Розмір гонорару буде приблизно такий, який був у моєму торішньому поєдинку за пояс інтерконтинентального чемпіона світу за версією WBO проти чеха Лукаша Конечного.
Що завадило перемогти чеха?
— Судді. У мене вкрали перемогу так само, як і в боях із Каліком, Матольчі і Гонцою.
За місяць Сергій Дзинзирук відстоюватиме пояс чемпіона світу за версією WBO у поєдинку проти Конечного. Як може скластися цей бій?
— Не думаю, що в Дзинзирука мали б виникнути проблеми з Конечним. Для Сергія він простий. Його одна ліва зробить всю погоду.
На першості світу серед юніорів 1994 року в фінальному поєдинку ви поступилися кубинцю Вікторові Ромеро. Могли виграти?
— Звісно. Це були перші мої змагання такого масштабу. Внутрішньо задовольнився виходом у фінал.
На цих змаганнях Володимир Кличко також завоював ”срібло”.
— Він мав вигравати. Можливо, психологічно побоювався кубинця Лопеса. Виступив тоді нижче своїх можливостей.
Яким видався перехід у професіонали?
— Легким. Професійний бокс мені краще підходив. У першому поєдинку переміг угорця Сіго технічним нокаутом у другому раунді. Отримав за перший бій мізерні гроші — 300 доларів. У трирічному контракті з польським промоутером Збарським обумовлювалась сума гонорару на перші десять поєдинків. Від бою до бою розмір гонорару зростав. Коли проводив 10–12-раундові поєдинки чи титульні, розмір гонорару окремо обумовлювався.
На професійному рингу ви виступаєте під прізвиськом Щасливий мандрівник. Хто вас так охрестив?
— Не знаю. Якось мені пояснили, ніби це прізвисько означає те, що я всюди боксував.
Василь ТАНКЕВИЧ, gpu.ua
