Один із найсильніших українських штангістів – 29-річний жидачівець Андрій Гентош, повернувся у важку атлетику після важкої травми, яка не дозволила йому взяти участь у ліцензійному чемпіонаті світу-2007 у Чіангмеї (Таїланд) та здобути путівку на Олімпіаду в Пекіні. Утім, шанс потрапити на Ігри-2008 у Гентоша все ще залишається – штангісти не мають іменних ліцензій. Тому до столиці Китаю поїдуть п’ятеро найкращих важкоатлетів України, які весною-влітку цього року показуватимуть найвищі результати. Лише вихід на рівень національних рекордів у вазі до 85 кг може переконати наставників збірної України зарезервувати місце для Гентоша у складі нашої олімпійської дружини.
“Травмований лікоть заважає штовхати”
– Андрію, чи ти вже відновився від травми?
– Травму, яка вибила мене зі змагального ритму майже на рік, отримав весною минулого року – за три дні до поїздки на чемпіонат Європи. Тоді, на тренувальних зборах у Кончі-Заспі я серйозно травмував лікоть. Фактично я повернувся на поміст лише на недавніх змаганнях Кубка України в Луцьку. Посів там п’яте місце у вазі до 85 кілограм. Але мені більш важливо було оцінити свою форму та подивитися як працює рука. Досі маю проблеми з підніманням штанги у поштовху…
– Чи ти стартуватимеш на чемпіонаті Європи?
– Ні, чемпіонат Європи відбудеться у середині квітня в італійському місті Ліньяно. А склад збірної було сформовано в Луцьку. Природньо, що я туди не потрапив. Для мене ж найважливішим стартом залишається цьогорічний чемпіонат України, який наприкінці травня прийматиме Миколаїв. Саме там я повинен вийти на високий рівень результатів. Наразі я володію рекордом країни в ривку – 171 кг. А в сумі багатоборства мій особистий рекорд складає 368 кг, що лише на два кілограми менше національного досягнення. Цікаво, що торік із таким результатом в сумі багатоборства можна було спокійно стати віце-чемпіоном Європи, або бронзовим призером чемпіонату світу…
– Хто твої основні конкурентиу боротьбі за олімпійську путівку?
– У моїй вазі це білоцерківець Олександр Лагодний. А загалом кандидатами до потрапляння до складу чоловічої олімпійської команди є 8-10 штангістів. Серед найкращих результатів у всіх вагових категоріях й оберуть квінтет олімпійців. На поїздку до Пекіна претендують чимало штангістів, які через травми пропустили минулорічний чемпіонат світу. Наприклад, той же срібний призер Афін-2004, чемпіон і рекордсмен світу та Європи, 38-річний одесит Ігор Разорьонов. Незважаючи на конкуренцію, я також налаштовую себе на поїздку на Олімпіаду.
У цьому мені має допомогти мій досвід виступу на європейських першостях. Причому, як позитивний, так – і негативний. У 2003 році я посів восьме місце на чемпіонаті Європи у багатоборстві, а через три роки був четвертим у поштовху, але отримав “бублика” в ривку… Тобто, вийшовши на звичний рівень результатів, у Пекіні можна навіть претендувати якщо не на боротьбу за медалі, то за місце у чільній шістці.
А в збірній України мене зараз якраз тренує наставник Разорьонова Юрій Кучинов. Коли я вдома, то ми щодня зідзвонюємося з Кучиновим і він коректує мої тренувальні навантаження.
Жидачів чекає на олімпійця
– Жидачів – старовинне місто, але атлети з райцентрів не часто входять до числа кандидатів на поїздку на Олімпіаду. Розкажи, як ти потрапив у спорт?
– У тринадцятирічному віці почав займатися важкою атлетикою під керівництвом відомого жидачівського тренера Богдана Васильовича Цара. До тренувального залу прийшов сам. До того трохи грав у футбол, а потім сподобалося підкорювати штангу. Згодом вступив до Львівського інституту фізкультури, де мене почав тренувати Іван Павлович Василишин. А в товаристві “Динамо” зі мною почав займатися Василь Юхимович Плюта. Під керівництвом цих тренерів виконав звання майстра-“міжнародника”, а в 2001 році потрапив до національної збірної.
У Жидачеві ми тренуємося у середній школі N 2, де спорудили зал важкої атлетики. За один день можу підняти в середньому до 15 тон. А в майбутньому планую також попрацювати тренером. Серед найсильніших учнів нашої школи є чемпіони та призери всеукраїнських змагань Юрій Лишега, Степан Єсін, Віталій Кузьма та інші.
– У Жидачеві хтось зацікавлений, щоб їх земляк потрапив на Олімпіаду?
– Звичайно, але хотілося б більшого у матеріальній підтримці спортсменів. Міський голова Михайло Щуйко разом з кількома місцевими бізнесменами допомогли обладнати тренувальний зал. Посильну допомогу також надають голова Жидачівської районної держадміністрації та директор місцевого целюлозно-паперового комбінату.
– Штангіст збірної України може собі зараз заробити на життя?
– Сумніваюся. (Сміється.) Судіть самі, стипендія збірника становить 1200-1300 гривень… Доводиться за свої кошти купувати препарати з відновлювальної фармакології, харчові додатки. Адже харчування у штангістів має бути висококалорійним. Щодня у нашому раціоні мають бути присутні м’ясо, сир, свіжі овочі та фрукти тощо. У цьому плані найбільше допомагає перший заступник голови облради “Динамо” Володимир Псюк.
– У буремні 90-роки чимало кремезних чоловіків-спортсменів працювали на кримінальні структури…
– На щастя, мене обійшла стороною ця доля. (Сміється.)
– Чим займаєшся крім спорту?
– Я одружений, тож вільний час присвячую сім’ї. Маю двох дівчаток-двійняток – Аліну та Каріну, яким незабаром виповниться по два з половиною рочки. Інколи привожу їх в зал, тож вони вже можуть вже самі продемонструвати як татко піднімаю штанги. Беруться ручками за якийсь патичок, наче за гриф штанги, та й піднімають. А дружина Вікторія працює в ювелірному магазині.
– Андрію, було б непогано дружині-ювеліру привезти з Пекіна якусь медаль із благородного металу…
– Авжеж! Поставив би цю нагороду в рамку під сигналізацію та ще й сам би охороняв. (Сміється.)
Гентош Андрій.
Народився 20 червня 1978 року у Жидачеві (Львівська область). Майстер спорту міжнародного класу. Важкою атлетикою почав займатися у 13 років. Перший наставник – Богдан Цар. Зараз тренується під керівництвом Василя Плюти та Юрія Кучинова. Зріст – 172 кг, вага – 85 кг. Чемпіон, рекордсмен та володар Кубка України. Закінчив Львівський інститут фізкультури. Представляє СТ “Динамо”. Хобі – відвідування сауни. Одружений, має двох дітей.
СПОРТИВКА
