У 25 турі чемпіонату України “Карпати” вдома поступилися полтавській “Ворсклі”. У складі гостей увесь матч відіграв вихованець львівського футболу 23-річний Григорій Ярмаш. Цей технічний універсал переважно залишається в тіні своїх більш результативніших партнерів по команді. Проте Ярмаш давно став незамінним в будь-якій команді – чи це молодіжна збірна України, у складі якої Ярмаш 2006 року став віце-чемпіоном Європи, чи динамівський дубль, чи “Ворскла”. У всіх цих командах невтомний Ярмаш міг закрити чи не кожну позицію на футбольному полі. Після матчу з футболістом поспілкувався кореспондент “Проспорту”:
– Григорію, рахунок по грі?..
– Гадаю, що так. “Ворскла” грала непогано. Ми не дали супернику створити практично жодного гольового моменту. Ми забили швидкий гол, а потім, коли “Карпатам” будь-що потрібно було відігруватися, ми ловили господарів на контратаках. Гра вийшла непоганою, багатою на емоції. Але зараз найважливіше для нас – результат. Ми повинні зараз запевнити собі вихід з небезпечної зони. Впевнений, що у наступному сезоні “Ворскла” показуватиме вже більш якісну гру.
– Григорію, у Полтаві ви граєте в якості орендованого гравця чи маєте повноцінний контракт з “Ворсклою”?
– Я вже три роки тому підписав контракт з цим клубом. Думаю незабаром його продовжити.
– У молодіжній збірній Михайличенка ви переважно грали на позиції правого чи то півзахисника, чи то захисника, а тепер граєте зліва…
– Для мене не має значення, де грати. Головне виконати установку тренера і запевнити результат команді. Якби не травмувався Дебатик Цуррі, то грав би опорного хава. Тому змушений був замінити його зліва…
– Після Києва Полтава не видається провінцією?
– Можливо, лише спочатку. А потім обжився в Полтаві. А зараз почуваюся в Полтаві як риба в воді.
– Але, очевидно, шлях з Полтави до національної збірної, набагато коротший, аніж навіть з динамівського дубля…
– Вважаю, що у мої 23 роки, маю ще все попереду. Якщо буду викладатися у кожній грі, то на мене зверне увагу й тренерський склад збірної України.
– Під орудою теперішнього керманича збірної України Олексія Михайличенка ти грав у молодіжці. Чи збереглися добрі стосунки з цим тренером?
– Звісно, з Олексієм Олександровичем у нас всіх залишились чудові стосунки. Ми всі залишилися друзями. Товаришую з Максом Фещуком, з Колею Іщенком, з Пуканичем, киянами Алієвим, “Тьомою” (Артемом Мілевським) та іншими.
– Чи не шкодуєш, що свого часу залишив Львів.
– Ні за чим не шкодую. Ні за тим, що залишив Львів, ні за тим, що пішов з “Динамо”…
– Що можеш сказати про гру сучасних “Карпат”?
– Це дійсно молода хороша команда. У перспективі хлопці мають показувати хороший футбол. Тим більше, що вже кілька років ці футболісти грають разом?
– То чому ж результату дак довго немає?
– Чому немає? У весняній частині чемпіонату “Карпати” вже набрали десять очок – більше чим ми… Але нас ще до матчу попереджав Микола Петрович Павлов: “Молодим футболістам властива нестабільність”. Тому ми очікували, що після двох перемог, у грі у Львові наступить спад”…
– Ким себе бачить Ярмаш через десять років?
– Гратиму в футбол.
– Чи не хотів би пограти десь за кордоном?
– Звісно хотів би. Подобається італійська Серія А. Але й у Росії зараз чемпіонат дуже цікавий.
– Якщо згадав про Росію, то напевно маєш якісь реальні пропозиції…
– Ні, наразі конкретних пропозицій не надходило. На даний момент я пов’язую своє майбутнє з “Ворсклою”. Вирішимо своє завдання цього сезону, а в наступному чемпіонаті “Ворскла” ставитиме перед собою значно вищі завдання. От побачите.
– Чи маєш футбольного агента?
– Маю, але це так – п’ятдесят на п’ятдесят. Це іноземний фахівець.
– Чи часто буваєш вдома?
– Раз в півроку. От зараз їду. За мною приїхали тато з братом, а мама вдома готує вечерю…
Розмовляв Михайло Романяк
