Про становлення команди, матчі плей-офф та європейські плани головний тренер "Політехніки-Галичини" розповів кореспонденту "Спорт-Експрес" в Україні.
Команда-сенсація. Зараз таке визначення до "Львівської Політехніку" застосовують все рідше – за сезон "студенти" привчили всіх до своїх перемог. Адже ще на початку чемпіонату заяви керівництва, що команда боротиметься за місце в шестірці, сприймалося з деяким скептицизмом – схожі обіцянки з табору львів’ян лунають уже не перший сезон. Але, головний тренер "Політехніки" Валентин Воронін цю неприємну тенденцію зламав. Він зібрав, як сам зізнається, практично всіх гравців, яких хотів, враховуючи бюджет команди з його обмеженнями, і почав дивувати баскетбольну Україну.
Затяжною серією перемог, виходом до "Фіналу чотирьох" Кубка України, а потім і зовсім шокував – його колектив здолав на своєму майданчику "Азовмаш". Подолавши спад у грі в другій половині сезону, "чорно-зелені" знов дивують. Напередодні центрального протистояння першої стадії плей-офф проти "Сумихімпрому", львів’яни, на відміну від інших команд Суперліги, не провели жодного товариського поєдинку.
– Чесно кажучи, хотілося, щоб підготовка пройшла по-іншому, – відзначив у розмові з кореспондентом "СЕ" наставник Валентин Воронін. – Останній поєдинок чемпіонату ми зіграли ще 28 березня, тобто без матчевої практики баскетболісти провели 18-19 днів, а за цей час можна випасти з ігрового ритму. Так вийшло, що в цей проміжок декілька днів зайняв "Матч зірок", в якому брали участь наші гравці.
– Але, ж іншим командам Суперліги (тому ж "Сумихімпрому") зоряний уїк-енд не завадив проводити товариські матчі…
Валентин Воронін
– Я спланував конкретну роботу з підготовки до плей-офф і мені хотілося, щоб спаринг-партнер приїхав до Львова. До того ж, це мала бути гідна команда. З Польщі хотів запросити декілька клубів – але там зараз у чемпіонаті стадія плей-офф – усі зайняті. Є у мене зв’язки в клубах Росії, але на перепоні стали великі відстані. Був варіант когось з Білорусі запросити, але я, як тренер, хотів зіграти з сильнішим суперником, у якого можна повчитися…
– У зв’язку з відсутністю ігрової практики якось поміняли тренувальний процес?
– Я зробив двосторонні матчі, приблизно, у тому ж режимі, як ми грали в чемпіонаті. Тиждень тренувань, а потім матч, в якому ми відпрацьовували різні типи захисту і нападу. Наприклад, одну гру провели, заохочуючи швидкі прориви, а в наступному поєдинку більше уваги приділили позиційному нападу. У команді досвідчені і розумні гравці, які, сподіваюся, правильно сприймають тренувальний процес. Адже, спаринги потрібні для того, щоб закріпити якісь ігрові і тактичні елементи, але якщо гравці свідомі, то можна обмежитися і тренуваннями. Радий, що обійшлося без травм. Були дрібні пошкодження, хвороби, які виводили гравців з ладу на один-два дні, але не більше того. Отже до матчу з "Сумихімпромом", сподіваюся, усі будуть готові.
– 1 квітня один львівський телеканал оголосив, що лідери "Сумихімпрому" брати Кривичі переходять до "Політехніки". Хотілося, щоб це був не розіграш?
– Не хочу образити Кривичів, але я орієнтуюся на гравців іншого плану. У "Сумихімпромі" тактика будується під гру Ігоря і Ростислава, під них потрібно підбирати інших гравців. Я баскетбол бачу інакше. Мені більше імпонують гравці такого плану, як Артур Дроздов, який набирає немало очок і, крім цього, виконує великий обсяг іншої роботи.
– Сила "Сумихімпрому" тільки в братах Кривичах?
– Не зовсім. У складі суперників виділю прагматичного і, скажімо, передбачуваного центрового Олега Коженця, який стабільно робить певну кількість підборів, крім того, володіє непоганим кидком з середньої дистанції. Саме брати Кривичі, особлива небезпека від яких йде під час атак з периметра, і Коженець визначають обличчя нашого суперника.
Для того, щоб нейтралізувати це тріо лідерів необхідно застосовувати блокування, максимально ускладнити боротьбу під щитом, не давати вільно атакувати з середньої і дальньої дистанції. До плюсів суперника слід віднести і стабільність – клуб ось уже декілька років виступає приблизно на одному рівні, а кістяк складають люди, які в команді вже по десять років.
– Які плюси відзначите в грі своєї команди?
– Перевагою львів’ян може бути дуже зібрана командна гра в захисті і досить прагматичні, але ефективні дії в позиційному нападі. Наша сила – саме в командних діях. Недаремно ж "Політехніка" лідер чемпіонату за результативними передачами.
Мінус моєї команди – велика кількість втрат, тут ми теж "лідери" Суперліги. Гравці стараються якомога частіше грати в пас, взаємодіяти на майданчику, але не завжди виходить. Одне породжує інше. Якщо підсумувати вищесказане, то, вважаю, "Політехніка" і "Сумихімпром" – команди приблизно одного рівня. Усе-таки в регулярному чемпіонаті ми посіли четверте і п’яте місця. Не дивно, що саме наше протистояння називають центральним у першому раунді плей-офф.
– Останній матч "Політехніки" і "Сумихімпрому" в регулярному чемпіонаті закінчився гучним скандалом. Ви назвали деяких уболівальників супротивника "бидлом" за їх образи на адресу львівської команди і вас особисто під час матчу…
– Зараз вважаю, що, напевно, не варто було так різко висловлюватися в пресі. Скоріше, треба було поспілкуватися з організаторами матчу в Сумах, щоб надалі не повторювалися подібні ситуації. Хоча, з іншого боку проконтролювати кожного уболівальника і те, що він кричить – практично неможливо.
– Завдання на сезон "Політехніка" вже виконала. Які наступні цілі?
– Зараз усі рішуче настроєні пройти "Сумихімпром". "Політехніка" вперше в історії львівського баскетболу забралася так високо, а апетит приходить під час їжі.
– Не боїтеся, що замість апетиту прийде перенасичення?
– Боюся. Складно викладатися, коли всі завдання вирішено – так вже людина влаштована. Як на мене, тут хорошим стимулом можуть бути преміальні. Чим вище за шосте місце ми піднімемося, тим більші будуть преміальні для гравців.
– До речі про преміальні, у другій половині сезону, коли команда потрапила в чорну смугу, пішли розмови, що деякі гравці незадоволені своїм фінансовим становищем у клубі…
– Нісенітниця все це. Весь сезон провести на одному рівні – це з галузі фантастики. Колись спад повинен був трапитися, я його чекав. Тоді до того ж "зламалися" двоє наших лідерів – Гуртовий і Голубєв, процес реабілітації яких затягнувся. До того ж, у той час стало ясно, що нижче певного місця ми не опустимося – це теж вплинуло на мотивацію гравців, але жодною мірою не преміальні.
– Наскільки мені відомо, уже в наступному сезоні "Політехніка" збирається рубати для себе вікно до Європи. Правда?
– Так, ми плануємо виступити в Кубку Європи. Думаю, Львів, гідний побачити міжнародний баскетбол. Звичайно, на перший євросезон особливих завдань перед собою ставити не будемо. По-перше, ще не відомо, який в наступному сезоні буде формат єврокубків, які там клуби виступатимуть. По-друге, для початку потрібного, щоб команда відчула смак європейських турнірів. Зараз головне за чотири-п’ять місяців привести у відповідність до норм європейського баскетболу СК "Будівельник". У своєму теперішньому стані спорткомплекс ні за що не пройде атестацію ФІБА. Також у планах нашого керівництва побудувати і сучасний спорткомплекс, але це вже дальша перспектива.
Спорт-Експрес в Україні
