Львівський «ТВД» готується до важливого матчу-відповіді півфіналу Кубка України із сумським «Універ-Автомаром». Одним із найдосвідченіших з-поміж своїх партнерів по «ТВД» нині є Юрій Хавер. Він розповідає в інтерв”ю про підготовку до найближчих матчів. 
– «ТВД» тренується у звичному режимі, – розповідає 28-річний Юрій Хавер. – Нібито жодних проблем не має, усі гравці здорові, тренуються із задоволенням. Ми знаємо, що «Універ-Автомар» – це швидкісна команда, яка у матчі з «ТВД» спробує нав’язати боротьбу. З ними завжди ми грали важко, але частіше перемагали. Докладемо максимум зусиль аби і 19 квітня досягнути позитивного результату.
– Якщо пригадати перший матч у Сумах, то там гра складалася за сценарієм «ТВД». Але наприкінці поєдинку львів’яни пропустили і в підсумку перемогли з мінімальним рахунком 3:2. За цей гол ми отримали наганяй від тренера?
– Це не перша гра, коли ми перемагаємо по ходу матчу, а потім щось придумуємо і пропускаємо необов’язкові голи. Щодо другого пропущеного м’яча у Сумах, то не вони забили, а ми самі собі привезли гол. Це, звісно, засмутило і нас, і наших тренерів.
– Юра, «Універ-Автомар» не має яскравих виконавців, але у розіграші Кубка України пройшла дві львівські команди «Тайм» і «Енергію». Завдяки чому?
– Не дарма говорять, що в Кубка свої закони. «Універ-Автомар» – це яскравий приклад цього неписаного правила. Окрім того, сумська команда є незручним суперником як для «Тайму», так і «Енергії». «Універ-Автомар» проявив характер, завдяки командній грі і повній самовіддачі пробилися до числа півфіналістів. Варто згадати і воротаря сумчан Хавренка, котрий часом у рамці творить дива.
– Щодо Хавренка, то він добре грає ногами. Може він був гравцем?
– Не виключено. А ногами він справді грає добре, тому й підключається до атаки своєї команди п’ятим гравцем. До речі, він пробивав нам на останніх секундах кубкової гри у Сумах, але Мельник зіграв надійно.
– Вочевидь, за вихід у фінал Кубка України на гравців «ТВД» очікують додаткові преміальні?
– Обіцяють нам подвійні преміальні.
– Юра, якщо повернутися до справ чемпіонату, то боротьба за золото завершилася?
– Думаю, що так. «Шахтар» свого шансу не втратить. «Енергія» цього року виглядає трохи слабшою, ніж у минулому, чемпіонському, для неї сезоні. Вирішальна гра була в Донецьку, коли «енергетикам» не могли допомогти дискваліфіковані Легчанов і Якунін. Це позначилося на підсумковому результаті.
– Оскільки матч з «Шахтарем» «ТВД» зіграє раніше запланованого (26 квітня), то саме у Львові в разі перемоги гірники стануть недосяжними, тобто – чемпіонами.
– Ми пам’ятаємо гру з «Шахтарем» у Донецьку, коли лише на останніх секундах донеччани врятувалися від поразки – 2:2. Звісно, у Львові будемо грати виключно на перемогу. Тому «Шахтарю» буде несолодко.
– Юра, кого вважаєш основним конкурентом «ТВД» у боротьбі за «бронзу»?
– Перш за все – «Єнакієвець». Останнім часом набрав обертів харківський «Локомотив». А з «Марріоном» і «Таймом» ми ще зіграємо.
– Пригадай свій футбольний шлях?
– У школу прийшов тренер Юрій Сусла і запросив в секцію футболу. Згодом батько відвів мене на стадіон «Україну» і я опинився в футбольному спецкласі «Карпат», де я провчився до дев’ятого класу. Не все виходило, тому я продовжив навчання в технікумі харчової промисловості. Уже в технікумі згадав про футбол і нашою командою виграли змагання серед технікумів. Згодом запросили до міні-футбольної «Енергії», а потім – у «ТВД». Тоді (2001 рік) ще була друга команда, де я пробув два місяці, після чого перейшов у першу команду.
– На яких позиціях доводилося грати у футболі?
– Починав як останній захисник, згодом перекваліфікувався на правого захисника та півзахисника. Пограв і в центрі поля, і під нападаючими, коли доводилося.
– У футзалі як-такої позиції не має. Але ти граєш поближче до власних воріт?
– Я вважаю, що уся четвірка грає як на атаку, так і під час захисту власних воріт. Грати спереду для мене не є проблемою.
– У нинішньому чемпіонаті Хавер уже забив сім голів і двічі відзначався у матчах Кубка України…
– Чесно зізнаюся, що я не рахую своїх голів, цим займається тренер і в кінці сезону оголошує. Знаю, що в минулому чемпіонаті забив дев’ять м’ячів. Це мій найкращий показник, бо до цього через травму коліна я повноцінно не міг грати увесь сезон.
– Щодо згаданої травми, то під час тривалого лікування не виникала думка завершити кар’єру гравця?
– Мене постійно підтримували мій друг Леонід Маковський, власник клубу Мирон Кіндій, лікар Роман Вайда. Вірив у мене і тренер команди Роман Ковальчик. Усім цим людям я вдячний, що зараз граю і, сподіваюся, приношу користь. Бажання є пограти якомога довше. .
– Чим займається Юрій Хавер після тренувань і матчів?
– Люблю пресу почитати, книги. Якщо виникає більше часу – полюбляю порибалити, побігати футбол у своє задоволення із друзями дитинства.
– Прикмети для тебе щось значать?
– Не звертаю уваги на різні дрібниці.
– Якось не пригадую аби ти пробивав пенальті?
– Як тільки прийшов у «ТВД», ми поїхали на турнір у Бельгію. За нічийного рахунку довелося пробивати один із трьох післяматчевих пенальті – забив. Мирон Кіндій досі згадує цей шестиметровий і навіть запитав мене, чому я не бив пенальті у фіналі Кубка України в Сумах? Як на мене, тренер повинен визначати гравців, які мають пробивати післяматчеві пенальті, а не запитувати, хто впевнений, що заб’є.
– У останній грі з «Будівелом» шестиметровий пробивав Чеботарьов…
– Забив, молодець. Взяв м’яч і пробив дуже впевнено.
Роман ЦЮНЯК, www.mfktvd.com.ua
