Кілька днів тому стало відомо, що Євгеній Шмаков за обопільною згодою сторін розірвав контракт із луганською "Зорею". У Луганськ півзахисник перейшов улітку минулого року, а перед тим виступав за львівські "Карпати". Про причини рішення знову змінити команду Шмаков розповів в інтерв’ю "Газеті".
– Пришов новий тренер, у нього своє бачення гри, можливо, він хоче запросити знайомих йому виконавців, – розпочав розмову Євгеній Шмаков. – У мене закінчувався контракт із “Зорею”, за обопільною згодою вирішили припинити співпрацю. У “Зорю” мене запрошував Олександр Косевич, він пішов, відтак більше не бачу перспективи для себе в Луганську.
– Анатолій Волобуєв якось пояснив тобі свою позицію?
– Після останньої гри він спілкувався зі мною, казав, що все добре. Він мені ніяк не дав зрозуміти, ніби невдоволений моїми діями. А про розрив співпраці я мав розмову з керівництвом клубу. Ми порозумілися, потиснули один одному руки й розійшлися.
– А взагалі таким розвитком подій був здивований?
– Таки трохи був здивований… Я віддався своїй роботі в іграх і на тренуванні, клуб виконував свої зобов’язання, а так вийшло, що чемпіонат не дограв.
– Де підтримуватимеш форму до кінця сезону?
– Над цим питанням працює мій агент – Шандор Варга. Він повинен знайти хорошу команду, з якою тренуватимусь. А цими днями перебуваю в батьків у Хмельницькому, там самотужки намагаюся підтримати форму. На жаль, у Луганську не було належних умов для тренувань. Клуб виконував умови контракту, але нормальної бази ми не мали. Тому, як на мене, нині “Зоря” не може розраховувати на виконання високих завдань. Щодо мене, то, думаю, днями поїду в якусь команду, аби тренуватися там. Мій агент також шукає нове місце праці для мене. Навіть якщо хтось безпосередньо зателефонує мені й запропонує підписати угоду з якимось клубом, переадресую цю пропозицію Шандору. Я не вправі обговорювати умови контракту без свого агента.
– Але, мабуть, Варзі ти сказав, у якій команді чи в якому чемпіонаті хотів би грати?
– Так, звісно. Хочу пограти на хорошому рівні. Якщо брати до уваги Україну, то мене приваблює київське “Динамо”. Ви ж знаєте, торік я вже тренувався з “динамівцями”. Керівництво цього клубу, наскільки мені відомо, цікавилося мною. Якщо все буде гаразд, то, може, і в “Динамо” заграю. Думаю, кожен український футболіст мріє про “Шахтар” чи “Динамо”. Мені ж імпонує стиль гри київської команди, оскільки столичні футболісти сповідують силовий футбол. У Києві, зрештою, більше, ніж в Донецьку, роблять ставку на українських футболістів.
– Не так давно ти пішов із “Карпат”, тепер із “Зорі”. Не можеш знайти свою команду?
– Таке футбольне життя. Потрібно грати в тій команді, в якій наставник хоче бачити тебе, а не просиджувати матчі на лаві запасних. Треба завжди прагнути чогось, іти вперед і не потрібно боятися змінювати колектив. Уважаю, що в мене була непогана кар’єра в “Карпатах”, хороші матчі відіграв у Луганську. Але із “Зорі” пішов тренер, який мене запрошував. Я, зрештою, як і вся команда, був трохи розгубленим. Особисто в мене, можливо, зникла стовідсоткова концентрація, вже не бачив себе в цьому колективі. Мабуть, це пришвидшило процес переїзду з Луганська. Такий він футбол. Кожен шукає собі команду до душі, де зможе заграти. Не всі наставники можуть скерувати футболіста в правильне русло, чогось навчити його. Так само і в мене. Шукаю свій клуб. Думаю, через кілька тижнів зможу розповісти вам, де продовжу кар’єру.
Розмовляв Гліб Ваколюк
