Півфінальний матч за звання чемпіона світу між екс-чемпіоном світу болгарином Веселіном Топаловим та американцем російського походження Гатою Камським має відбутись у Львові – переконує менеджер Камського, колишній киянин Олександр Чернетко. За його інформацією, це станеться восени 2008 року, а призовий фонд становитиме гігантську суму – 750 тисяч доларів США! Черненко також уточнив, що на це, мовляв, уже “є згода Федерації шахів України й адміністрації міста Львова”.
Чи не найбільшою проблемою проведення такого заходу є надання банківських гарантій на проведення шахового матчу Топалов – Камський. Адже понад мільйон доларів (а це з урахуванням обов’язкових 20-відсоткових виплат ФІДЕ, а також прийомом команд шахістів, почесних гостей та арбітрів) мають надати господарі. Як повідомив "Газету" заступник голови ЛОДА Тарас Батенко ФІДЕ отримала лист за його підписом, у якому облдержадміністрація висловила згоду на проведення матчу у Львові. Із неофіційних джерел нам також стало відомо, що левову частку витрат готові компенсувати Львову представники одного із учасників півфінального матчу.
Водночас ставлення до організації в нашому місті півфінального матчу за звання чемпіона світу неоднозначне. Одні кажуть, що це сприятиме популяризації цього виду спорту у Львові, а дехто виступає категорично проти такої ідеї. До останніх належить і відомий український гросмейстер зі Львова Олег Романишин. Свою позицію він роз’яснив у розмові з журналістом "Львівської Газети".
– Моє ставлення до цього негативне. Мене це навіть обурює. Тому що на своїх шахістів грошей немає. А от віддати в чужі руки мільйон – є, – каже О. Романишин. – Якщо вірити тому, що призовий фонд становитиме 750 тисяч + 20-відсоткове відрахування для ФІДЕ, то сюди варто ще додати витрати на прийом учасників, їхніх команд тощо. Не знаю, навіть, чи організатори можуть вкластися в мільйон доларів… Виходить, мільйон доларів Львів вкладає в чужих, хоча й дуже сильних шахістів. Водночас у місті немає коштів на своїх шахістів. Тож чому тут радіти львів’янам? Можу лише припустити, хто є ініціатором ідеї та які цілі переслідує. Але конкретної інформації немає.
– Але прихильники такої ідеї стверджують, що це допоможе популяризувати гру в нашому місті й вплинути позитивно на її розвиток…
– Можна вішати багато “локшини” людям, говорячи, що цей матч сприятиме популяризації шахів у Львові, підвищенню авторитету та престижу тощо. Проте скажіть, хіба шахи не є популярними у Львові, хіба в нас мало шахістів, гросмейстерів? Приміром, щороку потрібно просити гроші на відрядження на чемпіонат України з шахів. Хоча, здавалося б, зрозуміло, що львівські шахісти мають брати в ньому участь. Голова спорткомітету пан Майборода завжди йде назустріч, десь вишукує й надає нам ці кошти. Але це ж має робитися автоматично. Звертався по допомогу й до нашої обласної та міської влади. Покрутили мені голову з місяць – і на цьому все й закінчилося. Три роки тому я випадково зустрівся там із президентом Львівської федерації шахів паном Давимукою. Він запитав про мої проблеми й сам зголосився допомогти. Минуло три роки – але відтоді я його не чув і не бачив… Узагалі ми з федерацією шахів існуємо в паралельних світах. От зараз я поїхав би на чемпіонат Європи, якби не мав проблем із фінансуванням. А це ж і проїзд, і проживання, і харчування, і турнірний внесок тощо. Чотири рази їздив на ці змагання за власні кошти. Торік мені допомогли віднайти гроші. А цього разу не поїхав…
– Мабуть, за таких умов психологічно важко демонструвати результати на змаганнях?
– Справді, шахістові дуже непросто психологічно грати, коли ти виступаєш за позичені гроші, які ще якимось чином треба “відбити”… Тому коли мені говорять, що в нас готові виділити мільйон “на чужих”, не знаю, чому маю радіти? Не знаю, хто за тим усім стоїть, хто є ідейним натхненником цієї історії, які механізми запущені та для чого це все роблять?.. У цивілізованому світі передовсім дбають про своїх, а вже потім – про чужих.
Розмовляв Юрій Дорошенко, «Львівська газета»
